Нафта від «Миколи»

Чотири тонни паливно–мастильних матеріалів, 5,2 тисячі квадратних метрів трикутної нафтової плівки і відсутність необхідних заходів для ліквідації катастрофи — так виглядає екологічна бомба, яка дедалі поширюється водами Чорного моря. Масштабне забруднення в Одеській області сталося внаслідок пробоїни на теплоході «Микола Бауман», затонулого в районі Старостамбульського гирла на відстані п’яти кілометрів вiд мiсця, де Дунай впадає у Чорне море.

Молдовське судно, яке прямувало з Туреччини у порт Херсона з вантажем гіпсу і устаткування, затонуло ще 6 березня. Обійшлося без людських жертв — усі одинадцятеро членів екіпажу врятувалися на човні. Однак масштаби екологічної «жертви» навіть оцінити складно. Наразі органи державного контролю встановлюють, скільки точно нафтопродуктів потрапило у водне середовище. Також організовані заходи з ліквідації наслідків забруднення.

«Одразу після аварiї Держекоінспекція відібрала проби поверхневих вод на вміст забруднюючих речовин та направила їх до лабораторії, яка днями підтвердила факт потрапляння великої кількості нафтопродуктів у морське середовище. У зв’язку з відсутністю будь–яких плавзасобів, на яких можна дістатися на місце аварійної події, на сьогодні проведення повторного обстеження та відбір проб для інструментально–лобораторного вимірювання неможливий», — повідомила «УМ» співробітник Державної екологічної інспекції Північно–Західного регіону Чорного моря Ольга Кривошеєва. Як зазначає жiнка, Ізмаїльський морський торговельний порт та Усть–Дунайський морський торговельний порт не володіють необхідною технікою і людськими ресурсами для усунення забруднення та утримання ситуації під контролем.

Дунайська транспортна прокуратура вже внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань дані про цю аварію, яка кваліфікується за двома статтями Кримінального кодексу — забруднення моря і порушення правил охорони вод. Відповідно до законодавчих норм, сума штрафу  залежить не від площі плями, а від маси розлитої речовини і розраховується за ставкою 325 доларів за кожен кілограм. Отже, судновласнику доведеться сплатити близько 1,5 млн. доларів.

Утім нiякий штраф (а ще питання — чи вдасться його стягнути!) не поверне загибель морської живності. «Перш за все, нафта повністю руйнує нерест риби, знищує вже ікринки. Оскільки нафта легша за воду, вона рухається прибережними територіями, де найтепліша вода і де найосновніший масив нересту. По–друге, нафта вкрай небезпечна для прибережно–морських птахів: чайки, баклани, чаплі не відрізняють воду від нафти і пірнають у неї, після чого вже не можуть ні плавати, ні літати. Такі виливи вкрай небезпечні і для морських мікроорганізмів, які теж гинуть», — пояснює «УМ» еколог, директор Київського еколого–культурного центру Володимир Борейко.