Я дуже сумніваюся щодо ймовірності демократичної Росії. Принаймні в теперішніх кордонах це малоймовірно. Але кожна спроба демократизації Росії в минулому - це шанс на свободу для поневолених нею народів. Часто це відбувається навіть всупереч волі демократизаторів.

Подразником є те, що в Україні тепер не лише вони «рускоговорящіє», але й місцеві «аборигени» отримуватимуть відповідь на тій мові, яку вони як клієнти хочуть.

Василь Кук, один із кращих в поколінні нескорених, чудово розумів це. Тому його невеличка квартира на Дарниці постійно була наповнена гамірною молоддю. Тому він не переставав до останнього спілкуватися із журналістами, давати для них інтерв’ю та коментарі. Він і далі командував боротьбою...

Сприйняття Бандери в українському суспільстві стало мірилом нашої самодостатності. Воно демонструє готовність бути собою.

Миколай продовжував діяти у своєму подвійному підпіллі і чемні українські дітки отримували подарунки саме вніч на 19 грудня.

Ми почувалися ніби в хмарі, як на небі. На вулиці, яка через кілька місяців стане місцем подвигу героїв названих Небесною сотнею. Неймовірну атмосферу на вулиці створювали не лише метеорологічні умови, але й настрій протестувальників.

Важливим елементом утвердження традиції стала участь в заходах о 16 годині біля Меморіалу пам’яті жертв Голодомору найвищого керівництва держави на чолі з Президентом.

Останні дії режиму Зеленського становлять пряму загрозу національній безпеці й цілісності країни.

15 травня — день, коли президент Петро Порошенко поставив свої підписи під історичними для країни законами. П‘ять років тому — декомунізаційні, рік тому — мовний.

Почалася гра в слова, заради якої це все й провокувалося: Голодомор - фуршет, національна пам‘ять - «В‘ятрович забув»