Стоп-кадр у Шевченковому краї
Спомин про земляка, Юрія Іллєнка, який народився 9 травня 1936 року в Черкасах. >>
ЗУПИНИТИ ЗЛОЧИННУ ЗДАЧУ ОДЕЩИНИ!
Останні дії режиму Зеленського становлять пряму загрозу національній безпеці й цілісності країни.
І мова не тільки про зазіхання на конституційний лад, заборону військам давати відсіч ворогу, злив справи «вагнерівців» чи просування московської «виборів» на окупованому Донбасі.
Учора уряд Шмигаля, який пальцем не поворухне без санкції Банкової, рекомендував президенту призначити головою Одеської облдержадміністрації Сергія Гриневецького.
Так-так, Вам не почулося. Це той самий Гриневецький.
Який в часи СРСР очолював райком компартії і обком комсомолу.
Який 7 років керував Одещиною в часи Кучми, коли в області розквітала буйним цвітом корупція й утверджувався «русскій мір».
Той самий Гриневецький, який під час Помаранчевої революції взяв активну участь у Сєвєродонецькому з’їзді, що закликав створити сєпарський ПіСУАР («південно-східну українську автономну республіку», прототип «ДНР» і «ЛНР»).
Це той Гриневецький, який 16 січня 2014 року голосував за диктаторські закони Януковича, що спричинили кровопролиття на Майдані.
І от цього діяча, який щойно обрався до Одеської облради від партії Труханова, Зеленський, наплювавши на закон про люстрацію, от-от призначить керівником області, контроль над якою для Москви — надважливий.
Це відверта здача Одещини, яку ми маємо зупинити.
Президент має припинити здавати Україну оптом і вроздріб, відмовитися від призначення Гриневецького на посаду голови Одеської ОДА.
А українці Одещини, які не хочуть завтра опинитися в черговій «народній республіці», мають вдатися до рішучих протестів, щоб не дозволити Зеленському це зробити.
Спомин про земляка, Юрія Іллєнка, який народився 9 травня 1936 року в Черкасах. >>
Продаємо голос владам, делегуємо питання
Компетенція і досвід — вимагають виконання >>
Санкції на Богдана мені не зміг обґрунтувати чи пояснити реальними фактами жоден юрист та депутат. >>
Коли наш воїн, наш звитяжний лицар Микола Андрійчук відходить у вічність, сама українська земля, в образі цього благородного птаха, приходить віддати йому останню шану. Це не просто лелека. Це — дух нашої нації, це голос тисячолітньої історії, що схиляє голову перед подвигом Героя. >>
Так, усі радіють кожному обміну. І всі вдячні за кожне врятоване життя. Але ця радість не скасовує відповідальності перед Героями оборони Маріуполя. >>
Наші пращури добре знали, що смерть це не кінець, а перехід. Душа, як пташка, вирушає у свій шлях, і важливо не тягнути її назад болем, а дати спокій, щоб вона знайшла дорогу до свого світу. >>