Про національне меморіальне військове кладовище

Цей проєкт розблоковує створення Національного військового меморіального кладовища, яке Україна повинна мати як кожна гідна держава. Тим більше – держава, що протистоїть російській агресії.

Ухваливши цей закон, ми дамо уряду можливість створити меморіальне кладовище, що перебуватиме в державній власності і фінансуватиметься з держбюджету.  І певен має знаходитися в найближчих околицях столиці.  Робота в цьому напрямку ведеться вже не перший рік, і я брав у ній участь як голова Інституту національної пам’яті. Але потрібні зміни до законів, які вносяться цим законопроєктом.

Національне військове кладовище призначатиметься для почесних поховань і перепоховань українських військових. Як тих, хто поліг за Україну в ХХ столітті чи загинув за інших обставин, виконуючи військовий обов’язок, так і героїв, які віддали своє життя у нинішній війні проти російських загарбників.

При цьому проєкт забороняє використовувати меморіальне кладовище для поховань  колишніх КГБістів чи високопосадовців комуністичного режиму, якщо вони не брали безпосередньої участі у війні за Україну.

Думаю, що під час другого читання слід уточнити деякі формулювання, щоб максимально чітко виписати, хто може, а хто не може бути похований на цьому кладовищі.

Національне меморіальне кладовище має стати місцем, яке об’єднуватиме всіх українців у пошані до героїв, які віддали своє життя за Україну.

«Європейська солідарність» голосує за цей законопроєкт. І закликаємо президента та уряд зробити й наступний крок – створити у Києві національний пантеон, де мають бути поховані найвизначніші українці. 

І це – не про минуле. Це про сучасну і майбутню Україну.

Бо лише там, де пам’ятають загиблих є ті, хто захищає живих.

P.S. 304 голоси за!