Нові назви отримають 4 райони, 10 міст, 56 селищ, 261 село.

Досвід українців може підказати чимало прикладів важливих і правильних законів, реалізацію яких вдалося саботувати.

В жодного чинного українського політика не виникне ідіотської ідеї відмовитися від цих символів на вимогу політиків сусідньої держави.

Чим більше спостерігаю за дискусією довкола книги Віталія Огієнка «Голодомор. Історія неусвідомленої травми» тим більше занепокоєння вона в мене викликає.

Багато знайомих дорікали мені, що я не підтримав ухвалення закону про мобілізацію. Зараз його втілення демонструє аргументи на користь моєї позиції.

Нині ми отримали не просто поганий, а ще й запізнілий закон, який не посилить мобілізацію нових захисників, але цілком може послабити мотивацію тих, хто захищає країну вже не перший рік.

Підтримую ініціативу працівників Національний музей історії України у Другій світовій війні позбутися цих інструментів совєтської пропаганди, щоб дати можливість показати саме український погляд на минулу війну.

Той, хто нині виконує обовʼязки президента України, справді не лише був ним усе своє життя до Банкової, а й залишається таким досі.

Ще одна маленька перемога: Верховна Рада ухвалила законопроєкт 10092, який повертає історію України до числа обов'язкових предметів мультипредметного тесту для випускників шкіл.

Рішeння Національної комісії зі стандартів державної мови про пeрeймeнування півтори тисячі насeлeних пунктів (включно з містом Запоріжжя) викликало справeдливe обурeння. Цe рішeння нe має нічого спільного з законом і дискрeдитує важливий процec дeколонізації топонімії.