«Подібний каталог уже видавали в Україні у 1998 році. На жаль, теперішній пухкіший: у першому було 23 музеї, у другому — 55 установ», — констатує сумну статистику голова Державної служби контролю за переміщеннями культурних цінностей через державний кордон України Юрій Савчук. У четвер очолюване ним відомство, що є структурним підрозділом Мінкульту, презентувало щойновиданий «Каталог культурних цінностей, викрадених з державних музеїв, заповідників, установ та приватних колекцій у 1999—2009 роках». Це паперова версія більш деталізованого електронного каталогу, що веде Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей разом із МВС та Інтерполом. Вихід видання спонсорувала Гільдія антикварів України, почесний президент якої — Дмитро Табачник. Юрій Савчук особисто подякував одіозному міністру, хоча його на презентації не було. Ситуація виглядала курйозною, зважаючи на публічні звинувачення Бориса Колесникова й причетність Табачника до скандалу з листами Грушевського й виставкою копій картин Яблонської.

Пригадується, якось, щоб зробити подрузі оригінальний подарунок, списала поезіями Ліни Костенко цілий альбом, щоправда, невеличкий. Як відомо, гарних видань творів Ліни Василівни в Україні вдень зі свічкою не знайти: це або старі видання, або її поодинокі поезії в антологіях. Аж ось нарешті прихильники таланту поетеси мають привід для радощів. Київське видавництво «Либідь» нещодавно випустило з друку історичний роман у віршах «Берестечко». Як уже повелося в «Либіді», твір ілюстрував Сергій Якутович, народний художник України (у 2009 році видавництво випустило «Вечори на хуторі біля Диканьки»Миколи Гоголя, за яке отримало Першу премію на Міжнародному книжковому ярмарку в Москві). Директор «Либіді» Олена Бойко не розкриває секрет, як вдалося вмовити Ліну Василівну перевидати «Берестечко» (адже поетеса не дуже толерує наших видавців). «Казала, що якби знала, що є таке видавництво, як «Либідь», то, може б, так довго не мовчала. Ось так і домовилися», — каже «УМ» Олена Бойко. Сергій Якутович розповів газеті, що робота над книгою була важка і кропітка, проте з поетесою він безпосередньо не спілкувався: «Спілкувався через Оксану (Пахльовську, дочку. — Ред.). Вона передавала малюнки Ліні Василівні, яка висловлювала свої побажання. Діючи відповідно до сентенції «живого класика ілюструвати важко», Сергій Георгійович віддав роботі над «Бере­стечком» майже рік, хоча зазвичай працює над ілюстраціями кілька місяців. У результаті вийшов легкий прозорий малюнок, що гармонійно доповнює потужний текст.

Відомий джаз–фест «Do#Dж» цьогоріч стартує 17 травня і у Донецьку. Початок фестивалю покладе фінальна частина Міжнародного конкурсу молодих виконавців «Do#Dж Junior’10». А наразі триває ще відбірковий тур. Організатори нагадують, що в музикантів є ще час подати заявки на конкурс, дедлайн якого 17 квітня. Імена десяти конкурсантів, що потрапили до фіналу, буде опубліковано на сайті dodj.com.ua 25 квітня. Там же можна ознайомитися і з умовами конкурсу.

Щойно у вітчизняний прокат вийшла романтична комедія «Одного разу в Римі» (When In Rome), яка відсилає нас до класики жанру — старого голлівудського фільму «Римські канікули» з Одрі Хепберн та Грегорі Пеком. Такі асоціації, звісно, сприяють продажам, але водночас і шкодять новоспеченій картині: слабенька комедія у порівнянні з визнаним шедевром виглядає і зов­сім блідо.

Ось уже 40 років франкомовний світ об’єднується 20 березня, щоб відсвяткувати Міжнародний день франкофонії (поняття об’єднує сукупність держав та установ, що входять до Міжнародної організації франкофонії (OIF). Україна у святкуваннях франкофонів бере участь усього лише втретє. Цьогоріч дні французької культури триватимуть упродовж 13—24 березня у більшості обласних центрів країни.

Відзначення ювілею польського композитора нагадують усепланетну карнавалію. Підготовка почалася ще у 2005 році після закінчення XV Міжнародного конкурсу піаністів
ім. Фридерика Шопена, присвяченого винятково музиці композитора. Про всі найгарячіші та найцікавіші події шопеніани можна дізнатися на спеціальному сайті — chopin2010.pl.

Премію «Сезар» часто називають французьким «Оскаром», позаяк список номінантів формують члени французької Академії кінематографічних мистецтв і техніки. Звісно, церемонія нагородження «Сезарами», що відбулася минулої суботи у паризькому театрі «Шатле», не відзначається такою помпезністю, як американська подія. Проте й там були свої зірки. Цьогорічна церемонія відбулася під головуванням оскароносної Маріон Котіяр. Почесний приз отримав славнозвісний Гаріссон Форд, а нагороду йому вручала Сігурні Уівер.

Як ви гадаєте, що потрібно для того, аби придумати легкий хороший фільм про любов, який би успішно розважив публіку в переддень свята Валентина? У випадку сценаристів «Вийти заміж у високосний рік» (Leap Year) достатньо було заголовка в новиннєвій стрічці в інтернеті. «Серфінгуючи» в мережі 29 лютого, авторка сценаріїв до комедійних фільмів Дебора Каплан натрапила на повідомлення: «Ірландські дівчата роблять пропозиції у високосний рік». «Чим не сюжет для фільму?» — подумала сценаристка, і за два тижні матеріал був готовий.

Новина про відхід у кращий світ Анни Самохіної — молодої, красивої, квітучої актриси кіно — стала повною несподіванкою. Як повідомляє РІА «Новості», Анни Самохіної не стало в ніч на понеділок, 8 лютого. Їй було всього 47 років.

Молодий і амбітний 32–річний канадський режисер Джейсон Рейтман має за плечима вже дві визнані роботи: «Джуно» («Оскар» за сценарій) і «Тут курять» (номінація на «Золотий глобус»). Чергова його картина «Вище неба» (Up in the Air), що сьогодні виходить в український прокат, також встигла зібрати непогані жнива: премія «Золотий глобус» за кращий сценарій та нещодавно оголошені п’ять номінацій на нагороди Британської кіноакадемії.