Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
Молодий і амбітний 32–річний канадський режисер Джейсон Рейтман має за плечима вже дві визнані роботи: «Джуно» («Оскар» за сценарій) і «Тут курять» (номінація на «Золотий глобус»). Чергова його картина «Вище неба» (Up in the Air), що сьогодні виходить в український прокат, також встигла зібрати непогані жнива: премія «Золотий глобус» за кращий сценарій та нещодавно оголошені п’ять номінацій на нагороди Британської кіноакадемії.
«Вище неба» — трагікомедія, знята на основі роману Волтера Кірна, на перший погляд, з дуже американським сюжетом. Це історія такого собі Раяна Бінгема (Джордж Клуні), спеціаліста зі звільнення людей (є й така професія в Америці). Все його життя — це дорога: аеропорти, літаки, готелі, ресторани — адже у великій Америці багато компаній, в яких, за законами ринку, мають ротуватися кадри. Очевидно, що навички кадрового «асенізатора» передбачають цинізм, відсутність сантиментів і прив’язаності, і ними Раян оволодів настільки майстерно, що переніс у приватне життя: він не має дому, дружини, дітей. Він типовий екземпляр сучасного чоловіка, якого блага цивілізації загнали у глухий кут егоїзму настільки глибоко, що не дали розвинутися й вирости маленькому хлопчику, який навічно застряг у підсвідомості. Бо ж найбільша мрія й ціль життя дорослого містера Бінгема — отримати від авіакомпанії срібну картку лояльності за накручені ним 10 мільйонів миль і... розмову зі старшим пілотом.
Джейсону Рейтману вдалося в міру дотепно й сентиментально розповісти історію самотньої людини. Весь фільм насичений точними й змістовними репліками з лексикону «білих комірців». Але де треба — Рейтман пробиває глядача на сантимент. Як у досить несподіваній любовній лінії між Раяном та Алекс (Вера Фарміга), котра представляється так: «Я така ж людина, як ти, тільки з вагіною». Може, все би так і залишалося, як починалося, — двоє незалежних людей, які час від часу перетинаються для приємних зустрічей, — якби не маленька 20–річна стажерка Раяна Наталі (Анна Кендрік): правильна дівчинка, що вірить в ідеальну любов, переконує старого парубка, що Алекс — його доля. Любовна історія закінчується, як не дивно, не на користь чоловіка.
Іменитий Джордж Клуні грає свою роль настільки рівно, що здається, цей образ списаний просто з нього. Привабливий чоловік із шармом, у якому проте немає родзинки. Зовсім інша Вера Фарміна: її героїня буває й грайливою, і серйозною, й навіть стервозною. Чудова жінка з чудовим тілом (неймовірно, але перед самим стартом зйомок актриса народила свого первістка). Не відстає від досвідченішої колеги і молода Анна Кендрік, якій вдалося перевтілитися у зворушливу ідеалістку. Хорошу акторську гру підкреслює вдалий монтаж: нарізки, коли треба показати шалений темп буденного життя, і розумно розтягнені кадри, коли треба відчути солодку плинність вільного часу.
«Вище неба» — фільм, що порушує дві найбільші проблеми сьогодення, які великою мірою впливають на психіку людини: самотність і безробіття. Попри всю правдивість викладу (в епізодах звільнення були задіяні звичайні люди, які насправді пережили це на початку кризи 2009 року), Джейсон Рейтман не виносить конкретного вироку. Бо наповнення склянки залежить від того, як на неї подивитися.
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>