Це сталося о 14–й годині 30 хвилин під час розкопок на кургані Товста Могила у Дніпропетровській області. За переказами, керівник експедиції Борис Мозолевський перед тим, як виїхати на розкопки, залишив записку такого змісту: «Зобов’язуюсь знайти щось велике і блискуче». І дійсно так! Пектораль із золота 958 проби датується IV ст. до н. е., її вага — 1150 г, а діаметр — 30,6 см.
Як–то кажуть: перший раз — випадковість, другий — закономірність. Якщо минулорічну перемогу німкені Лєни Майєр із прісною солодкавою пісенькою списували на примхи європейської аудиторії, яка, мовляв, захотіла легкості, то перше місце азербайджанського дуету Ell/Nikki утвердило нас у думці, що час знімати з «Євробачення» гриф «пісенний конкурс». Романтична балада Running Scared нічим не відрізнялася від десятка подібних конкурсних композицій, шоу не було оригінальним, а самі співаки відчутно фальшували, виступаючи 14 травня на сцені «Арени» в Дюссельдорфі. Тому в коментарях після проголошення переможців відразу почали курсувати чутки, що, мовляв, усе це політика й головну роль у промо нікому не відомих азербайджанців зіграла нафтова привабливість країни.
Перший півфінал «Євробачення» від 10 травня мав незначний успіх серед українців — на відміну від сьогоднішньої трансляції, коли в другому півфіналі виступить наша Міка Ньютон. Ті ж, хто у вівторок усе ж прилипли до блакитного екрана, стали свідками конфузу, що може перерости у черговий скандал на Першому національному: ведучий Тимур Мірошніченко необачно випустив у ефір нецензурну лайку, свідчить сайт «Дуся». Сьогодні, сподіваємося, все буде коректніше, оскільки національний ефір має відповідати амплуа України в Німеччині, а воно у нас там — янгольське.
Польський кінематограф, можливо, не такий популярний в Україні, як, скажімо, французький, проте, пам’ятаючи про чудову польську кіношколу та таких грандів, як Кшиштоф Кесльовський, Анджей Вайда, Єжи Гофман, Кшиштоф Зануссі, Юліуш Махульський, усе ж варто звернути увагу на Дні польського кіно, що зараз проходять в Україні (із 7 по 14 квітня).
Анджей Вайда — єдиний оскароносний режисер у Польщі. Найвідомішу кінонагороду він отримав у 2000 році як визнання його творчості. Це стало справедливим підсумком його попередніх претензій на «Оскара»: у 1975 році — «Обіцяна земля», у 2008 — «Катинь».
Лауреатів французької кінопремії, яку вже звикло називають французьким «Оскаром», визначали за день до урочистостей у Лос–Анджелесі. Тут тріумфатором став Роман Поланський із фільмом «Письменник–привид» (The Ghost Writer): скандальний кінодіяч отримав найбільшу кількість нагород, зокрема за кращу режисуру, кращу адаптацію сценарію, краще редагування й кращу музику.
Усе ж деякі стереотипи мають право на існування. Скажімо, яке найромантичніше місто на землі? Париж! Який поцілунок найпопулярніший? Французький! Де любов найрозкутіша і водночас цнотлива? І знову — Франція! Тому якщо нам уже судилося глобалізуватися й відзначати «Свято всіх закоханих», то робити це варто по–французьки.
Обов’язковим атрибутом корпоративного Нового року разом із вітальними листівками, шампанським і ялинкою в передпокої є святкові вечірки, що, як правило, не обходяться без званого артиста. Рівень запрошеної «зірки» залежить від фінансового достатку й смаків компанії: одні здатні розщедритися на Лару Фабіан, інших Вєрка Сердючка веселить, а дехто обирає групу «ТІК». І поки робочий люд відпочиває у новорічно–різдвяний період, артисти роблять фінансові припаси на рік. «УМ» з’ясовувала зайнятість українських ведучих, співаків та музикантів; яким чином на їхні заробітки вплинула світова криза; чи відповідає дійсності твердження, що на святкові корпоративи припадає левова частка річних прибутків.
Конфлікт між Філіпом Кіркоровим та молодою дівчиною, яку сьогодні всі знають як Марину Яблокову, помічницю режисера на програмі «Золотий грамофон», породив дискусію, що давно лежала на поверхні. Як мають будуватися стосунки між відомою особою та людьми, які з нею працюють (журналісти, помічники, обслуговуючий персонал)? Де та крапля, яка переповнює чашу терпіння з одного чи іншого боку?
Пам’ятаючи про попередній «шкандаль» Кіркорова з «рожевою кофтинкою», бійку Олександра Абдулова із фотографом, випади «чорної пантери» Наомі Кемпбелл щодо своїх асистенток, ми звернули погляд на вітчизняний шоу–біз. Найбільший ексцес, який змогли пригадати, — це вибитий Іриною Білик мікрофон із рук світської журналістки Каті Осадчої. На жаль, співачка не захотіла коментувати нашу дискусію. Опитані ж вітчизняні селебрітіз виявилися поміркованими людьми: ніколи ні з ким не сварилися і фізичної розправи не вітають, але ставлення до скандалу Кіркоров—Яблокова у кожного своє.
«У реальності ми завжди судимо, виходячи з власного смаку. Скажімо просто: я вибрав митців, які мені сподобались», — поділився напередодні нагородження премією імені Казимира Малевича Фабіо Кавалуччі, член журі й директор ЦСМ «Уяздовський замок». Апогеєм смаку суддів цього року (премію Малевича присуджують щодва роки, першим лауреатом була Алевтина Кахідзе) стала творчість художника Стаса Волязловського. Висуванець херсонського центру «Тотем» Волязловський обійшов у результаті номінантів від німецького Museum am Oswald Івана Базака та польського фонду Fundacja Vlepvnet — Гомера (Саша Курмаз).
