То що ж робити, рідна владо?
Ідуть роки, а з ними й зміни.
Нема в цих змінах лиш пуття.
Ідуть роки, а з ними й зміни.
Нема в цих змінах лиш пуття.
Шановна редакціє! Тільки через вашу газету можна звернутися до наших можновладців, бо ви не звертаєте увагу на їхні намагання завадити цьому. Отож, може, й почує моє звернення президент Зеленський та його оточення.
Ненько, вкотре тобі я повторюю —
Ніби ж добре я знаю історію.
Маю нітрат-тестер. Коли купую овочі й фрукти, перевіряю, скільки в них шкідливого, якщо продавці не заперечують, що нерідко трапляється. Враження гнітюче. Нітрати в імпортних абрикосах, сливах, динях перевищують норму в півтора, два й навіть у три рази. Так само до серпня відлякували й кавуни.
Шановна редакціє, надсилаю вам «Марш захисників Донбасу», музику й слова якого написав Анатолій Кузьмович Здоровий — справжній українець. Ця людина, 1938 р. н., усе своє життя віддала служінню Україні.
Нас вибрав час —
Не ми його обрали.
У цю благодатну пору,
Як літо прощається з нами,
До чого ми дожилися... Десь ото візьметься на нашу голову якась напасть — як не зе-пошесть, то коронавірус. І скільки нещасть, людських життів уже покладено на терези історії. Хотіли ж бо як краще, а воно респектабельний Голобородько з наполеонівськими амбіціями виявився банкрутом Голохвостим.