«Ми живемо у двох різних Українах»

Уже годину перечитую відкритий лист в «Україні молодій», у якому гноблять Віталія Запеку за повість «Цуцик».

Хто не знає, пан Віталій — колишній доброволець, а теперішній письменник.

Пише дуже смішні, зворушливі, людяні книги про війну. «Цуцик» — це книга про цуцика, що логічно.

Про собача, яке живе у зоні бойових дій і «бачить» та «описує» війну з точки зору своєї наївної, можна навіть сказати собачої, перспективи.

Цього року «Цуцика» номінували на Шевченківську премію, і, почувши цю новину, я пораділа за нас. Невже часи змінилися і на розгляд нарешті почали приймати ветеранські книги? Щось у лісі здохло...

Ага, здохло і засмерділося.

«Україна молода» опублікувала відкритий лист на ім’я президента України, голови та членів Комітету шевченківської премії. Першим підписантом листа іде Святійший Патріарх УПЦ Київського патріархату Філарет, а також удова О. Гончара, колишній мер Києва Омельченко, видатні юристи, психологи, художники, депутати, режисери, шість докторів різноманітних наук і чомусь письменник Сігурд Людерсен з Осло.

Підписанти ганьблять ветерана за недостатньо пафосний опис війни і називають його агентом Путіна. «...Розрекламований твір, де війна на сході показана... очима собаки. Так і проситься висновок про нібито влучний хід агентури ФСБ, спрямований на применшення і приниження живих і полеглих героїв у свідомості українців. У такий спосіб нівелюється роль і значення добробатів, учасників АТО та ООС».

І на противагу «Цуцику» вихваляють книгу Олександра Михайлюти «Падіння хв’юрера». Тому що «Це — нищівний удар супроти агресора правдивим Словом, цей твір просто змітає ворога з його загарбницьких позицій у сфері пропаганди «русского міра» і утверджує віру України в перемогу. Несподівано і нищівно. ...Головний герой роману, Богдан Орел, офіцер добровольчого батальйону і винахідник суперсистеми протидії країні-агресору (знешкоджує ядерні ракети особливим променем на відстані)».

Ми живемо у двох різних Українах. І мені навіть хочеться, щоб цей розподіл був більш жорстким і справедливим.

Дивіться: хай би Запека воював за мене і писав для мене. А от для них, для підписантів подібних листів, щоб писав Олександр Михайлюта. А воював за них Богдан Орел зі своїми псі-променями.

Тамара ГОРІХА ЗЕРНЯ,
письменниця (FB)