У просторій залі Національного музею декоративного мистецтва України, розташованому на території Києво-Печерської лаври, у виставці «Дерево життя: Великодній символ єдності» представлено понад 200 рідкісних пам’яток нашої історії.

У німецькому місті Кельні відкрилася виставка «Світло в темні часи», що представляє 12 унікальних вітражів з колекції київського Музею Ханенків, які вперше експонуються за межами України.

Коли Вікторія Амеліна розшукала щоденник вбитого окупантами літератора з-під Ізюма Володимира Вакуленка і стала готувати його до друку, у майбутній книжці з‘явився рядок:

Українська мисткиня Жанна Кадирова стала Лауреаткою міжнародної премії Her Art Prize. Художниця здобула нагороду за проєкт "Біженці", у якому показала інтер'єри будівель, понівечених під час бойових дій.

У рамках виконання Стратегії розвитку кримськотатарської мови до 2032 року, яка координується Національною комісією з питань кримськотатарської мови, Кабінет Міністрів України затвердив використання нового правопису кримськотатарської мови на основі латинського алфавіту.

Оксана Гриниченко — усміхнена моложава брюнетка з модною стрижкою й тату у вигляді ієрогліфів на шиї.

Світової класики багато на сцені не буває – вирішили у Театрі на Лівому березі і представили столичним глядачам від осені минулого року третю постановку за творами Шекспіра, цього разу «Короля Ліра».

Виставка-експедиція «Гривня. Більше ніж гроші» до 11 травня у Києві демонструє багатовимірну сутність нашої національної валюти: її символічні, історичні та мистецькі аспекти.

В анотації до книжки Маріо Варгаса Льйоси «Свято Цапа» (Х.: Фабула, 2024) наголошено, що це «один із найкращих будь-коли написаних політичних романів».

Скарби з околиць села Мартинівка на Черкащині, датовані VI—VII століттями, показали в Національному музеї історії України.