Про позитивний вплив тварин на здоров'я людини відомо давно. Домашні кішки допомагають при гіпертонії, собаки «лікують» депресію, а неврастенікам, кажуть, корисно щодня хоча б по 15-20 хвилин спостерігати за рибами в акваріумі. Але якщо «лікувальні властивості» кішки чи собаки ми сприймаємо, швидше, на інтуїтивному рівні, то терапевтичний ефект їзди на конях є доведеним фактом. Існує навіть термін такий — іпотерапія, тобто лікування за допомогою коней.
Заняття іпотерапією рекомендуються при захворюваннях опорно-рухового апарату (зокрема, дитячого церебрального паралічу), епілепсії, аутизмі, хворобі Дауна, різних нервових розладах. Є також свідчення про позитивний вплив цього виду лікувальної фізкультури при ішемічній хворобі серця, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, простатиті, безплідді. У Західній Європі іпотерапія успішно застосовується ще з початку шістдесятих років минулого століття. В Україні іпотерапія розвивається з 1994 року, і головним чином завдяки ентузіазму однієї людини — Олени Петрусевич, власниці кінно-спортивного клубу, розташованого на території «Експоцентру» (колишня ВДНГ).

Бронхіальну астму в народі називають «жабою». Iз кожним роком вона «давить» усе більше пацієнтів у всьому світі, і на це, як стверджують медики, є проста причина. Людство так захопилося процесом підкорення природи й освоєння ресурсів планети, що на Землі практично не лишилося куточка з прозорою водою, чистим повітрям і незабрудненим грунтом. Як результат — від хронічного алергійного захворювання органів дихання потерпає кожен двадцятий житель планети. За даними офіційної статистики, в Україні хворіють на бронхіальну астму 0,5 відсотка населення, а за неофіційними даними, від захворювання потерпають 5—7 відсотків українців. Таку розбіжність дослідники пояснюють низьким рівнем виявлення хвороби — на жаль, у 9 з 10 пацієнтів астма залишається недіагностованою. Але на цьому проблеми не закінчуються. Про те, яким чином покращити якість лікування хворих на бронхіальну астму, багато говорили українські та закордонні експерти, які минулого тижня зібралися в Києві на черговий науковий симпозіум.

Видатний хірург, легенда кардіології Микола Амосов свого часу сказав, що чути шуми в серці — дуже непросто. І річ не в тім, що фонендоскоп — трубка, яку лікар прикладає до грудної клітки пацієнта — дає не найчистіший звук. Річ у вмінні медика «розшифровувати» все, що йому вдалося почути за допомогою аускультації (прослуховування) серця, і відрізняти нешкідливі постукування від сигналів SOS.

Вітчизняні медики б'ють на сполох — від серцево-судинних патологій щороку помирають більш як 480 тисяч українців, ще 100 тисяч життів на рік забирає рак. І ситуація погіршується — через несприятливу екологічну ситуацію, тенденції до стрімкого старіння населення, а також через недоступність для більшості з нас найсучасніших методів діагностики й лікування, які можна отримати лише в закордонних клініках за великі гроші.

Якщо хочете жити довго і не знати, що таке рак, забивайте холодильник не кількою в томаті чи ананасами у власному соку, а пакетами із замороженою зеленню, овочами і фруктами. Таку пораду дають українські онкологи, які за свою багаторічну практику змогли відстежити зв'язок між споживанням консервів та ризиком виникнення раку органів травлення.

Як розповіла «УМ» заступник головного лікаря Житомирської дитячої обласної лікарні Світлана Русак, лікарня отримала електронні дитячі ваги (3 шт.), електрокардіограф, два відсмоктувачі та сумку для надання невідкладної медичної допомоги, з якою лікар може виїжджати на виклик до району. Ясна річ, лікарі подарунками задоволені. Адже апарати, призначені для обстеження й лікування пацієнтів, чия вага становить усього кілька кілограмів (а то й кілограм-півтора), не можна назвати дешевими. Тут одні лише електронні ваги «потягнули» на три з лишком тисячі гривень...

Усі вже звикли до думки, що з гіпертонією — підвищеним артеріальним тиском — обов'язково треба боротися, інакше можна померти від інсульту чи інфаркту навіть у молодому віці. Гіпертоніки зазвичай знають, до кого треба звертатися, коли тиск «зашкалює», якими препаратами слід збивати показник до норми (130 на 85 міліметрів ртутного стовпчика), зрештою, якої дієти дотримуватися, щоб уникнути гіпертонічної кризи. Водночас про гіпотонію — понижений тиск —практично не говорять. Чому? По-перше, людей, які потерпають від тиску, нижчого, ніж 105 на 65 міліметрів ртутного стовпчика, у світі набагато менше, ніж гіпертоніків. По-друге, гіпотонія не призводить до швидкого «зношування» серця та кровоносних судин, не спричиняє ішемічної хвороби серця і не дає таких страшних наслідків, як інсульт чи інфаркт. Але чи випливає з цього, що «затятому» гіпотоніку не треба підвищувати свій тиск до норми? Відповідь на це запитання «УМ» шукала у завідувача кафедри внутрішніх хвороб Київського медичного інституту Української асоцiацiї народної медицини, доктора медичних наук, професора Тараса Чабана.

Чому після безсонної ночі так важко зосередитися на роботі? Чому після короткого сну так часто виникає стан «повного гальма»? А тому, що тривале позбавлення сну перешкоджає розмноженню нервових клітин у головному мозку, вважають американські науковці. Експеримент, який вони провели з пацюками, показав, що пригнічення процесу поділу нервових клітин пов'язане з підвищенням рівня одного з так званих «гормонів стресу», повідомляє «Медпортал».

Дослідники з Оксфордського коледжу вивчили геном більш як 40 тисяч чоловіків та жінок і з'ясували вельми цікаву річ. Люди, які мають дві копії певної генетичної послідовності, мають проблеми із зайвою вагою на 70 відсотків частіше, ніж їхні однолітки з нормальними генами, і гладшають навіть від води і вітамінних салатиків. Як передає «Медікінформ», людям із генетичною схильністю до повноти дуже важко скорегувати свою масу тіла за допомогою фізичних вправ й обмеження спожитих калорій.

Що й казати, наш час для людського серця — не найсприятливіший. Тут збігаються й вимушено нездоровий спосіб життя, і шалений його ритм, що тримає людей у постійному напруженні, і погана спадковість, коли дитина народжується вже з хворобою серця. Як наслідок, захворювання серця й судин — найчастіша причина смертності людей.