Останніми роками в Україні багато говорять про необхідність реформування первинної медичної допомоги. МОЗ гарантуєобіцяє, що невдовзі «швидка» приїжджатиме на виклик упродовж 15 хвилин (у містах — взагалі 5—7 хвилин), що кожен із нас матиме свого сімейного лікаря (тямущого не лише в лікуванні, а головне — у профілактиці різних болячок), що у сільських ФАПах працюватимуть випускники медуніверситетів тощо. Але вторинна ланка медичної допомоги теж має неабияке значення: пацієнти звертаються до лікарень із найскладнішими випадками, і саме в лікарнях осідає найбільша частина «медичних» бюджетних коштів, хоч українці не задоволені роботою більшості цих установ. МОЗ зазначає: ми змінимо ситуацію, запровадивши досвід сусідів­європейців. Яким саме шляхом — стане зрозуміло після закінчення пілотного проекту, який фінансується Європейським Союзом.

Неспроста, мабуть, мудрий Корній Чуковський вигадав лікаря–добрягу Айболитя. Улюблений поет радянських дітлахів дуже хотів, аби малюки менше жахалися людей у білих халатах. «Для дитячої психіки сама зустріч із лікарем, особливо отоларингологом, — уже стрес, — підтверджує івано–франківський професор медицини Василь Попович, — а видалення аденоїдів за старою методикою — то вже щось дуже схоже на тортури середньовічної інквізиції. Юного пацієнта традиційно прив’язували до стільця за руки та ноги і, тримаючи голову залізною хваткою, оперували. Хлопчаки, бувало, так викручувалися, що в них ставалися вивихи шийних хребців. Інша річ тепер: завдяки новим хірургічним технологіям лікування стало комфортним».
Тепер — це з нинішнього жовтня, коли при Івано–Франківській обласній дитячій лікарні почав діяти перший в Україні Центр малоінвазивної (себто малотравматичної) хірургії, створений спеціально для лікування маленьких пацієнтів.

У більшості українців слово «радіація» асоціюється переважно з Чорнобилем. Це не зовсім правильно. Радіоактивні елементи і до аварії на атомній станції були невід’ємною складовою навколишнього середовища, оскільки вони є безпосереднім продуктом природного розпаду таких корисних копалин, як уран, радій, торій, актиній. Інша річ, що промислове використання тієї ж уранової руди і поява у наших будинках сучасної техніки непомірно посилюють радіаційний фон, підриваючи наше здоров’я. Де українці можуть «нахапатися» зайвого опромінення? Хто контролює безпечність медичних рентген–апаратів? Чи існує зв’язок між газовою плитою у квартирі та раком легенів? Як звести до мінімуму згубний вплив невидимого зла? Відповіді на ці запитання «УМ» шукала в харківських дослідників.

Минулого тижня волиняни (уже вчетверте за останні роки) приймали відомих у світі фахівців у галузі інтеграції та соціалізації дітей з особливими потребами. Упродовж п’яти днів роботи Міжнародної науково–практичної конференції провідні спеціалісти США в галузі дитячої неврології та логопедії читали лекції для волинських лікарів, педагогів, батьків, а також проводили майстер–класи для дитячих психологів і логопедів. Від медиків, які працюють із хворими дітками, «УМ» дізналася про роль батьків у реабілітації аутистів, про задум створити реабілітаційний центр на базі сиротинця в Луцьку, про «мільйон на крихітку» і про те, чому Америка давно забула, що таке дитячий будинок.

Учора, у Всеукраїнський день боротьби з раком молочної залози, у коридорі поліклініки обласного Сумського онкодиспансеру було людно. Як, власне, і в будь–який інший робочий день. На мамографі перевіряють тих, щодо кого вже є підозри на онкопатологію. Хоча тут обладнання сучасне, цифрове, загальних профілактичних обстежень техніка просто не витримає. Приміщення розраховане на вісімдесят прийомів на день, а хворих приходить у два з половиною рази більше. Про райлікарні, які змушені перебиватися старими апаратами, годі й згадувати. Державну програму, яка передбачала до 2006 року забезпечити новим обладнанням кожну райлікарню, досі не виконано через брак коштів.

Коли батькам треба вперше задуматися про стоматологічне здоров’я своєї дитини? Лікарі кажуть: ще в період вагітності. Формування зубів і мінералізації емалі починається на 6—8 тижні внутрішньоутробного розвитку дитини. Тому дуже важливо, щоб під час вагітності жінка правильно харчувалася: вживала молоко, сир, інші продукти, які містять кальцій і фосфор. Окрім того, стоматологи дуже просять батьків дбати про гігієну рота дітей від самого народження. Нехай вас не бентежить той факт, що в немовляти немає зубів. Будуть! Якщо постараєтесь, то здорові й рівні.

Завдяки допомозі благодійного фонду «Розвиток України» на Донеччині почав діяти пересувний кабінет безплатної цифрової флюорографії, де всі бажаючі можуть обстежити свої внутрішні органи. Значення такої акції для регіону з надзвичайно неблагополучною екологією справді важко переоцінити. «Флюорографія стосується не тільки туберкульозу, — вважає менеджер проекту з цифрової флюорографії, лікар–рентгенолог Лариса Кравцова, — адже це ще й своєчасне виявлення і попередження онкології та силікозу (запилення легенів), що є професійним захворюванням у нашому промисловому регіоні».

Українські спеціалісти галузі «психо» переконані — до Всесвітнього дня психічного здоров’я, який відзначався минулого тижня, так чи інакше має відношення кожен мешканець нашої країни. Це не значить, що 46 із лишком мільйонів людей усі як один потерпають від психічних розладів. Просто в кожного з нас є психіка, за станом якої треба слідкувати. І в житті абсолютно кожного чоловіка чи жінки хоча б один раз траплялася ситуація, для розв’язання якої була необхідна допомога психолога, психотерапевта, а часом і психіатра. Ось тільки наш народ, опинившись у кризовому стані, віддає перевагу не візитам до лікаря, а посиденькам за пляшкою горілки, душевним розмовам із друзями та... зверненням до «чарівників». І мало хто здогадується, чим це може обернутися для психіки, змученої нескінченними виборами–перевиборами, доларовою «акробатикою» та кредитними путами.

Черкащина — одна з трьох областей в Україні, де з 2007 року фіксується зростання показника захворюваності людей на розлади психіки та поведінки. Нині в регіоні близько 40 тисяч осіб перебувають під наглядом психіатрів. «Зростання такого показника — це заслуга наших психіатрів. Люди почали більше звертатися до лікарів.

Чому за три роки в Україні може подвоїтися кількість сліпих дітей? Яке обладнання може врятувати наших малят від утрати зору? Про що сьогодні, у Всесвітній день зору, мріють дитячі окулісти? Відповідь на ці та інші питання «УМ» давав головний дитячий офтальмолог МОЗ України, завідувач офтальмологічного відділення Національної дитячої спеціалізованої лікарні ОХМАТДИТ, керівник Центру діагностики й лікування ретинопатії недоношених, кандидат медичних наук Юрій Барінов.