Кожен офісний працівник (крім тих, кому надзвичайно пощастило) бодай раз у житті мав «пекельний тиждень» або кілька днів, коли на роботі треба було не просто засиджуватися допізна, а мало не ночувати в кабінеті. Причому людина залишається практично прикутою до двох найважливіших для неї об’єктів у всесвіті: комп’ютера і телефона. Проект горить, терміни здачі минули ще вчора, клієнти не беруть трубку, інтернет «відрубається», комп’ютер зависає, клавіатура мало не димиться від швидкісного клацання, і саме тоді, коли найбільше поспішаєш, раз у раз виникають дрібні неприємності. У всій цій божевільні годі навіть на хвилину відірватися від стільця — не те що пообідати, навіть на туалет часу немає, терпиш до останнього, бо ж стовідсотково саме зараз, коли ти вийдеш із кабінету, пропустиш найважливіший дзвінок... А коли цейтнот минає, то ніби ніхто не прикручує ланцюгом до столу, але вставати і розминати м’язи все одно не хочеться. Поки перевіриш електронну пошту, проглянеш потрібні (по роботі) та цікаві (для себе) сайти, переробиш усе, що запланував, то незчуєшся, як і вечір настав. Нарешті ноги отримують інше навантаження — ідуть до ліфта, до машини, до під’їзду...

Григорія Данилюка із села Конюхи, що на Тернопільщині, місцеві мешканці знають не тільки як доброго пасічника, а й як народного цілителя. А все зав­дяки чудодійним лікам із незвичайного «матеріалу» — личинок воскової молі, яка завжди заводиться на пасіках. Потужний лікувальний ефект личинок чоловік пояснює тим, що воскова міль вживає багато продуктів бджолиної життєдіяльності, тож її личинки наче концентрують у собі високоактивні біологічні речовини. Тому ліки, виготовлені з них, підвищують імунітет, додають енергії та витривалості, сприяють кровотворенню.

Лептоспіроз, або, як іще кажуть лікарі, «хвороба брудної води», не є чимось екзотичним для нашої держави. Щороку в Україні реєструють близько 100—200 випадків, із них 60—70 — на Київщині. Найчастіше люди хворіють улітку, після риболовлі, купання в каламутній річці або на «цвілому» озері з непроточною водою. Небезпека полягає в тому, що інфікування відбувається майже непомітно, а за симптоматикою лептоспіроз схожий на звичайну застуду, тому хворі рідко звертаються по медичну допомогу в перші дні нездужання. А вже на шостий–сьомий день важкої форми хвороби людина може померти від ускладнень. Про те, звідки у воді беруться лептоспіри, про що може свідчити висока температура в рибалки та в яких випадках пеніцилін буває на вагу золота, «УМ» розповів фахівець, який захистив докторську дисертацію з лептоспірозу та впродовж багатьох років розробляв цю тему на світовому рівні, — завідувач відділу інтенсивної терапії та детоксикації Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Л. Громашевського НАМНУ, заслужений лікар України Віктор Матяш.

Якби вірус гепатиту С не був настільки мінливим, як вірус звичайного грипу, у людства було б однією глобальною проблемою менше. Але, на жаль, гепатит С належить до групи вірусів, найбільш пристосованих до виживання в природі. У процесі передачі генетичного матеріалу вірус моментально змінюється, породжуючи низку нових субтипів. Саме тому неможливо створити вакцину від цього важкого захворювання, яке щороку вбиває більше півмільйона мешканців планети. Одні хворі помирають тому, що звертаються до лікарів надто пізно, інші — бо не мають грошей на придбання ліків. За прогнозами експертів Всесвітньої організації охорони здоров’я, якщо ситуація кардинально не зміниться, у найближчі 10—20 років саме гепатит С «переплюне» ВІЛ–СНІД і стане головною проблемою інфекціоністів. Напередодні Всесвітнього дня боротьби з гепатитом провідні експерти України розповіли «УМ», чому гепатит С називають «ласкавим убивцею», хто найбільше ризикує інфікуватися та наскільки реальні масштаби поширення гепатиту В і С відрізняються від офіційної статистики. А ще — як довго триває лікування, скільки воно коштує та що робити хворим, які не мають грошей на придбання найефективніших препаратів.

Меланома — це злоякісна пухлина, яка на вигляд майже не відрізняється від звичайної родимки. Вона не завдає людині жодного дискомфорту, не болить, не набрякає, тому хворий упродовж тривалого часу навіть і гадки не має, що темна цятка на його шкірі є джерелом украй агресивних ракових клітин, які метастазують по всьому тілу. У цьому полягає головна причина того, чому люди звертаються до лікаря надто пізно і чому в Україні смертність від меланоми сягає 95 відсотків. Тобто зі ста людей із такою патологією 95 загинуть упродовж п’яти років після встановлення діагнозу. Це дуже багато. Наприклад, у США помирає лише 5 відсотків пацієнтів із таким захворюванням. Про це напередодні Дня меланоми в Україні (який цьогоріч відзначається 20 травня) говорила координатор програми «Євромеланома» в Україні, доктор медичних наук Ольга Богомолець.

Ще 10 років тому присутність чоловіка на пологах в Україні була вельми дискусійною темою. А сьогодні цим уже нікого не здивуєш. Пар, які хочуть народжувати разом, щодня більшає — як у приватних клініках, так і в державних пологових будинках, які перейшли на новітні перинатальні технології. І реакція медичного персоналу на присутність у пологовій залі «сторонніх осіб» (хоч батько — якраз не чужа людина для малюка) зараз більш позитивна, ніж колись. У більшості лікарень цього просто не забороняють. Хочете — не питання. А в деяких закладах (як, наприклад, у Житомирському пологовому будинку, до якого приїжджають народжувати з усієї України, ще й у чергу записуються) присутність тата при пологах ще й усіляко вітається. І грошей за це не вимагають. Якщо ж батько з певних причин не може чи не хоче цього зробити, лікарі радять майбутній мамі покликати сестру, бабусю, тітку, подружку, маму, свекруху чи когось іншого.

Стан, коли «після вчорашнього» розколюється голова, найзаповітнішою мрією стає ковток холодного розсолу, а про роботу гидко й думати, відомий багатьом із нас. Полюбляють зазирнути в чарку (або в кухоль із пивом) і британці. Згідно з проведеним в Об’єднаному Королівстві соціологічним опитуванням, загалом середньостатистичний мешканець країни проводить у стані похмілля понад п’ять років життя. «Найпродуктивнішим» у цьому сенсі виявився період від 21 до 38 років, коли британці страждають від наслідків посиденьок у пабі по 60 днів на рік. Від 38 до 46 років кількість похмільних днів зменшується до 45, а в людей старшого віку — до 23 днів на рік. У підсумку виходить 1926 змарнованих днів, або п’ять років і три з гаком місяці.

Травневі вихідні, розтягнуті майже на два тижні, щороку «тішать» лікарів великою кількістю невідкладних хворих. Загострення виразки шлунка, шлункові кровотечі, кишкова непрохідність, гостре запалення жовчного міхура — неповний перелік станів, які часто виникають після щедрого застілля та зловживання алкоголем. Утім найважчі «святкові» пацієнти — це ті, в кого виникло омертвіння тканин підшлункової залози. Некроз розвивається так стрімко і лікується так важко, що більшість пацієнтів не вдається врятувати. Тому якщо людина відчула нудоту, блювоту, здуття живота, жар і сильний біль у животі (переважно в лівому підребер’ї, але може віддавати в ліву руку, лопатку і навіть у поперек), треба терміново викликати карету швидкої допомоги.

Для України — держави з офіційно визнаною епідемією туберкульозу — залишається дуже важливим питання профілактики і вчасного виявлення цього інфекційного захворювання. Тому медики наполегливо рекомендують усім українцям регулярно, раз на рік робити флюорограму чи рентген грудної клітини для діагностики хвороби. А людям, які кашляють більше трьох тижнів або помічають у себе інші підозрілі симптоми (раптове схуднення, підвищення температури тіла, нічне потіння тощо), «фотографію» грудної клітки треба робити терміново.

Завдяки рекламі люди почали сприймати ліпосакцію як дорогий, але дієвий засіб для навічного прощання із зайвими жировими відкладеннями. Статистика свідчить, що «відкачування жиру» на сьогодні є найпопулярнішою пластичною операцією. Тільки в США щороку роблять понад 450 тисяч таких операцій, повідомляє агенція «Медлінкс».