10 жовтня пройде під знаком Всесвітнього дня психічного здоров’я, відзначати який почали 1992 року з ініціативи Всесвітньої федерації психічного здоров’я. Завтра міжнародні психіатричні організації вкотре закличуть урядові структури й органи охорони здоров’я взяти участь у міжнародному русі за скорочення психічних розладів, розповсюджуватимуть тематичні журнали, читатимуть лекції. За даними ВОЗ, нині у світі понад 450 мільйонів людей страждають різними психічними відхиленнями, а кожен сьомий житель Заходу має шизофренію чи параною, потерпає від депресії, фобій та інших нав’язливих станів. Зростанню захворювань, на думку медиків, сприяють інформаційні перевантаження, політичні й економічні катаклізми, а провісниками цих недуг є стреси, які стали складником життя сучасної людини. Однак, наголошують медики, зі стресами важливо не боротися, а не допускати їх у своє життя. Яким чином це зробити, як відрізнити психічну хворобу від «затяжного погіршення настрою» і чому сезонні депресії можуть бути навіть корисними, «УМ» розповіла лікар–психіатр, доктор медичних наук, завідуюча відділом психоневрології і нейрофізіології Українського науково–дослідного інституту соціальної судової психіатрії і наркології МОЗ Олена Хаустова.

Історiї про те, як лікар гоїв пацієнтові не ту ногу або під час операції забув ножиці в черевній порожнині, здаються нам або анекдотичними, або — навпаки — занадто страшними. Страх перед лікарськими помилками, напевно, має кожен потенційний пацієнт. На щастя, зазвичай ідеться про поодинокі випадки. До серйозних наслідків для здоров’я призводить ціла низка помилок і недоглядів. Хочете вірте, хочете — ні, але ми самі часто шкодимо власному здоров’ю, допускаючи медичнi помилки, яких легко уникнути.

За спостереженнями Валентини Панченко — лікаря­терапевта з тридцятирiчним досвідом, існує низка найпоширеніших помилок, які шкодять нашому здоров’ю. Десять із них пані Валентина назвала нашим читачам.

Лише вчора ми раділи останнім проблискам бабиного літа, а сьогодні з самого ранку за вікном сіє дощ, а рвучкий вітер шарпає одяг і підганяє у спину. Осіння прохолода зазвичай приносить із собою «шлейф» застудних недуг.

Зазвичай вітаміни ми асоціюємо зі смаком фруктів чи різнокольорових пігулок. Однак з’ясовується, що в них інші «побратими» — без смаку і запаху, невидимі оку, які так само позитивно впливають на наше здоров’я. Йдеться про так звані «вітаміни повітря» — іони звичайного кисню, які мають від’ємний електричний заряд і утворюються завдяки взаємодії різних природних факторів.

Лікарі стверджують: лише 10 відсотків випадків надмірної ваги спричиняють ендокринні порушення. Дуже часто зайві кілограми — результат неправильного харчування. Тож тим, хто стежить за своєю фігурою і не хоче переобтяжувати організм надмірною вагою, слід прискіпливо ставитися до свого раціону і способу життя. Тим паче що немає жодної потреби виснажувати себе дієтами. Варто лише узгоджувати власні звички з процесами організму, закладеними в нас природою.

Пасивний спосіб життя щороку вбиває у світі майже 5 мільйонів людей. Медики констатують: третина людей у віці понад 15 років не дослухається до рекомендацій вести активний спосіб життя, хоча він передбачає всього 30 хвилин вправ помірної інтенсивності щодня, або 20 хвилин інтенсивного навантаження тричі на тиждень.

Осінь — напружена пора не лише для аграріїв, це ще й період «медичних жнив» для деяких вузьких спеціалістів, під чиїми кабінетами вишиковуються черги, — венерологів, дерматологів, паразитологів, офтальмологів та інших фахівців. Звідки беруться ці «сезонні» черги і що слід робити, аби не опинитися в колі «стражденних»?

Держкомстат укотре підтвердив відому українцям істину: більшості наших громадян не вистачає коштів на здорову й недешеву їжу. Скажімо, у 2011 році середньостатистичний співвітчизник витратив на харчування 53% своїх доходів.

Ще три роки тому життя Ірини Радченко з Бердянська не віщувало біди. Усе було, як в усіх: родина, улюблена робота. Але одного дня все перевернулося з ніг на голову. Раптовий напад — і життя Ірини перетворилося на жах. «Це трапилося на роботі, — розповідає жінка.

Уперше з Євгеном Товстухою я зустрiвся пiсля його повернення з Францiї. Керiвництво Сорбонського унiверситету запросило його прочитати курс лекцiй перед лiкарями i студентами Сорбони. Ще в радянську добу слава про знаменитого українського лiкаря–фiтотерапевта перейшла кордони багатьох європейських держав.

Понад 50 рокiв вiддав Євген Степанович українськiй народнiй медицинi та фiтотерапiї. Вiн надав допомогу сотням тисяч пацiєнтiв, повернувши їм здоров’я i врятувавши життя. У народнiй медицинi з її тисячолiтнiми традицiями i сучаснiй медицинi Євген Товстуха пiдкорив уже багато вершин, але, незважаючи на солiдний вiк, продовжує впевнено долати все новi й новi пiки.

Приїхавши до старовинного затишного Яготина, люди запитують: «Як знайти цiлителя Товстуху?». І кожний мешканець мiстечка радо допоможе вам знайти дорогу до свого уславленого земляка.