Щит для «фільтра»

25.10.2012

В «раціоні» здорової печінки обов’язкові фрукти і овочі. Фото з сайту www. znay.info.

Минулого разу ми розповідали, як захистити печінку від інфекцій і паразитарних уражень. Сьогодні зосередимось на тому, як зміцнити основний «фільтр» нашого організму. Як правильно — у разі потреби — очистити печінку і яким продуктам харчування насамперед приділяти увагу, якщо хочемо, аби наша невтомна «лабораторія» працювала злагоджено, в унісон з іншими органами і системами організму.

А «за здоров’я» вип’ємо узвару!

Особливо уважними до свого організму мають бути люди зі спадковою схильністю до захворювань печінки та жовчного міхура. Ті, хто вже має подібні проблеми у гострій та хронічній формах, повинні дотримуватися спеціальної дієти, яку порекомендує лікар.

Робота печінки цілковито залежить від якості нашого харчування. І це зрозуміло: з їжею в організм надходять як корисні, так і шкідливі речовини. Останні можуть накопичуватися у печінці, перешкоджаючи її повноцінному функціонуванню. Тому так важливо дотримуватися правильного раціону і режиму харчування. Які продукти і страви шкідливі, а які корисні?

— Печінці шкодить смажене, гостре, синтетичне, жирне. Замість цього краще вживати запечене, тушковане, варене на парi, — розповідає київський лікар–терапевт Алла Таран. — Якщо хочете мати здорову печінку, краще відмовтеся від гострих і кислих соусів, майонезів, кетчупів, гострих приправ. Звісно, можна додати перцю у суп, але хай він буде у вигляді горошку — для запаху. Так само лавровий лист. До речі, печінка «не любить» густих наваристих бульйонів. Краще вживати вторинний бульйон (коли воду після першого варіння зливають, м’ясо заливають водою і варять далі). А людям із захворюванням печінки порадила б вживати бульйон, зварений утретє.

Справжня отрута для печінки — алкоголь, газовані солодкі напої, популярні серед молоді енергетики. Останні — справжня «бомба» для печінки. Натомість, каже Алла Таран, доцільно вживати неміцний зелений і чорний чаї, натуральну (а не розчинну) каву — одну–дві чашечки в день iз додаванням невеликої кількості вершків чи молока. Печінка «подякує» вам і за корисний відвар шипшини, смородини, компоти зі свіжих фруктів, узвари, морси.

Попри «холестеринову пересторогу», маємо пам’ятати, що для нормального функціонування печінки в раціоні мають бути жири.

— Рослинні й тваринні жири необхідно вживати в пропорції 50 до 50. Рослинні жири, та ж олія, корисні тоді, коли не зазнають впливу високих температур. Не забувайте, що під час смажіння у ній з’являються канцерогени. Тому краще просто додавати у готову страву по одній столовій ложці олії — соняшникової, оливкової, кунжутової, — зауважує Алла Володимирівна. — Білкова їжа для печінки — незамінна. Але з якомога меншим вмістом жиру. Звертайте увагу на знежирені кефір, сир, молоко, нежирні сорти м’яса і риби.

А ось фрукти й овочі печінка сприймає «на ура». Звісно, за умови, що людина не має супутніх захворювань шлунково–кишкового тракту. Особливо печінці «до вподоби» продукти з високим вмістом вітамінів групи В і С: солодкий перець, листові овочі, чорна смородина, обліпиха, цитрусові. Не відмовиться вона і від горіхів, але — в невеликій кількості.

Магазинні солодощі, хоч як збуджують апетит і покращують настрій ласунам, печінка не схвалює. «Тому краще приготуйте собі вдома пудинг, желе, а здобу замініть на ягоди і фрукти, — радить лікар–терапевт. — Можете дозволити собі мед і варення, але також — у розумних межах».

Така розторопна розторопша

«Ой, прихопило печінку», — трапляється, скаржимося ми після щедрих застіль або курсу медикаментозного лікування. Надлишок жирної, калорійної їжі, так само як токсини хімічних препаратів, боляче б’ють по печінці. Як зарадити? Найкраще, коли у вашій аптечці будуть лікарські трави, допоміжні при такій ситуації.

— На нашій землі багато рослин із цінними фармакологічними властивостями, які допомагають при лікуванні і профілактиці хвороб печінки, жовчного міхура, — розповідає кандидат природничих наук Іван Грищенко. — Це арніка гірська (квітки), барбарис (листя, плоди), горобина (суцвіття, плоди), алтея лікарська (корені), кульбаба, меліса, материнка, чорна смородина, спориш. Цінні звіробій, чорнобривці. А нагідки підвищують метаболічну функцію печінки, зменшують концентрат білірубіну і холестерину в жовчі. Трави потрібно заварювати в керамічному посуді — як чай: одну–дві столові ложки сировини заливають окропом і настоюють хвилин 10—15. Пити такі відвари слід тільки свіжозавареними.

Ще одна диво–трава, яку часто вживають при захворюваннях печінки, — розторопша. Її зустрінете у складі багатьох медикаментозних «печінкових» засобів, зборів трав і як самостійний препарат для заварювання.

— Розторопша — рослина–гепатопротектор, — пояснює Алла Таран. — Вона сприяє відновленню печінки, покращує її жовчогінну та дезінтоксикаційну функції. Здатна також очищувати печінку від токсичних речовин, попереджає запалення її тканин. Але і розторопшу, й інші лікарські трави можна приймати лише за рекомендацією лікаря, який врахує інші супутні захворювання пацієнта та протипоказання при них.

Зондування — сліпе, але під контролем

Один із способів захисту і збереження здорової печінки — очищення. Методів тут чимало — як у народній, так і в традиційній медицині. Та найпоширеніше, мабуть, сліпе зондування. Яким чином його проводити? Вранці натщесерце повільно (невеликими ковтками) випивають 150—200 мл теплої (40—45 градусів) мінеральної води, в яку додали 2–3 столовi ложки «Сорбіту». Через 15—20 хвилин знову вживають мінеральну воду в такій самій кількості. Після цього необхідно протягом 1,5—2 годин полежати на боку із грілкою в ділянці правого підребер’я.

Однак майте на увазі: аби таке очищення допомогло, а не навпаки, потрібно порадитися з лікарем. Адже для сліпого зондування є свої показання та застереження.

— Перед тим як провести сліпе зондування, необхідно здати печінкові проби — біохімічний аналіз крові, пройти УЗД черевної порожнини, — зазначає Алла Таран. — Процедуру рекомендують тим, у кого є застій жовчі у жовчному міхурі. Найчастіше при цьому пацієнти нарікають на дискомфорт у правому підребер’ї, висипи на обличчі, неприродний, жовтуватий колір шкіри. Однак таке очищення недопустиме при жовчокам’яній хворобі. Тому не назначайте сліпе зондування собі самі. Це має зробити кваліфікований лікар. До того ж краще проходити таку процедуру під наглядом, а не в домашніх умовах. Адже часто після «домашніх експериментів» люди потрапляють у лікарню, і медикам доводиться лікувати вже наслідки сліпого зондування», — застерігає Алла Таран.