Учора Державна екологічна інспекція Азовського моря наказала всім рибогосподарським підприємствам у регіоні тимчасово припинити вилов риби на території Таганрозької та Білосарайської заток. Як повідомила «УМ» завідуюча відділу особливо небезпечних інфекцій Донецької обласної санепiдемстанцiї Галина Коломійцева, фактор передачі холери поки не з’ясований, проте як основну версію поширення зарази розглядають бичків. Очевидно, саме ця риба поклала на лiкарнянi лiжка тих чотирьох марiупольцiв, якi заразилися холерою: хтось ловив бичків, хтось їх обробляв, хтось смажив. Тому найбільш імовірним джерелом зарази є морська вода, оскільки риба сама по собі не хворіє на холеру і не є носієм холерного вібріону, а бере його з води, каже панi Коломiйцева.

Із 30 травня дістатися до сонячного Сімферополя зі столиці потягом № 12/11 «Київ — Сімферополь» можна аж на дві години швидше — «Укрзалізниця» перейшла на новий графік руху поїздів. Про це поінформував начальник Головного пасажирського управління «Укрзалізниці» Олександр Іванько. Загалом, згідно з новим графіком, прискорено майже 100 швидких і більше 25 пасажирських поїздів: загальний час перебування рухомих складів у дорозі таким чином скоротився на 76,5 години. Це означає насправдi, що в середньому швидкість потягів збiльшилася на пiвкiлометра на годину. У прес–службі «Укрзалізниці» зазначили «УМ», що постійно триває ремонт і модернізація залізничних колій, тому підвищення швидкості руху потягів не несе ніякої загрози пасажирам — залізничне полотно розраховане навіть на більші навантаження. Також відмінено близько 200 зупинок. Проте це, за словами залізничників, не створить незручностей пасажирам, адже попередньо велася статистика щодо затребуваності і частоти використання менших проміжних станцій.

У місті Коростень Житомирської області сьогодні продзвенять незвичайні останні дзвоники: лише у п’яти з 13 шкіл будуть випускні вечори одинадцятикласників. Директор загальноосвітньої школи №1, де навчається 640 учнів, Степан Степанович Соколовський відзначає, що це вперше у його багаторічній практиці школа не має випускного класу: «Тут зіграли визначальну роль освітні реформи! Початкова школа у нас була три класи, після яких учні йшли у п’ятий, як–то кажуть, «перестрибували», тому й вийшло так, що один рік «випав». «А у нас школа просто не мала умов у 1994 році для набору шестирічок, тому через рік у нас пішли до першого класу шести– і семирічні діти разом, — пригадує директорка школи №2 Оксана Кузнєцова. — Шкода, звичайно, що не буде випускних вечорів, квітів, гарних суконь, але ми підемо в центр міста, де традиційно збираються всі школи, і будемо дивитися на випускників інших шкіл».

Загалом по Україні випускників цього року буде майже вдвічі менше, ніж минулого. Чому? Науковці пояснюють цей факт «демографічною ямою», яка виникла в 1993—2000 роках.

«Відкриття монумента уро­дженцям міста Києва — ініціатива знизу», — розповідає «УМ» автор ідеї Павло Подобєд. Пам’ятник до Дня героїв вирішили звести саме старшинам Армії УНР, бо відзнака рядовим має стояти не десь на Оболоні, а на майдані Незалежності. «Ми поставили за мету персоналізувати пам’ятник, присвятити його конкретним людям, аби не вийшло чогось на зразок радянського «Невідомого солдата», — веде далі автор ідеї. — А так ми показуємо киянам їхніх земляків, які зробили свій внесок у боротьбу за незалежність».

Що краще може відобразити ідею об’єднавчих процесiв у Європi, ніж одна з найпоширеніших нині тенденцій у кіно — копродукція, тобто зйомки фільму на кошти різних країн. Так, у ІІІ Фестивалі європейського кіно, що зосереджений на фільмах спільного виробництва, беруть участь, зокрема, i дві стрічки, які мають українське продюсування: це лауреат Венеційського кінофестивалю–2009 «Жінки без чоловіків» та учасник Канн–2010 «Щастя моє». До речi, у вересні–жовтні цi фільми планують запустити у прокат.

Для фізичної особи штраф за кинутий на вулиці недопалок становитиме від 340 до 1300 гривень, а для керівників підприємств, у котрих спiвробiтники не влучатимуть в урну, коливатиметься в межах 850 — 1700 гривень. Таку заяву зробив перший заступник голови Київміськдержадміністрації Олександр Мазурчак. Для цього, каже чиновник, не потрібно ухвалювати окремого закону — за недопалки будуть платити так само, як і за інше викинуте в неналежному місці сміття.

«Гончар дав приклад усім, як треба ставитися до своєї Батьківщини», — відзначив голова правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико–архітектурної спадщини ім. О. Гончара Петро Тронько на вчорашнiй церемонiї вiдкриття меморiальної дошки цьому видатному письменнику. «Олесь Гончар не просто написав роман «Собор», а доклав чималих зусиль, аби цей собор постав перед нами в усій своїй духовній величі», — пiдкреслив поет Іван Драч, вказуючи на банi Михайлiвського Золотоверхого.

У неділю, 8 травня, відзначаємо День матері. Для багатьох iз нас це привід, струхнувши з плечей вал буденних проблем, згадати про найближчу людину у світі (любов матері, як відомо, безумовна й безмежна). Для відділу культури «УМ» свято стало приводом дізнатися, як народження дитини вплинуло на роботу мам творчих професій.

Презентація монографії «Кирило Стеценко» — один із перших заходів до 130–річного ювілею композитора (1882—1922), що святкуватимуть наступного року. Монографія доктора музикознавства Лю Пархоменко не перша робота, присвячена Кирилові Стеценку, адже його долю і творчість дослідниця почала вивчати ще у 1955–му, готуючи дисертацію. Проте саме презентоване видання є найповнішим, адже містить аналіз духовних творів композитора та оприлюднює факти про роботу митця в урядах УНР, Гетьманату та Директорії, висвітлює участь композитора у заснуванні Української автокефальної православної церкви — за радянських часів монографії цих відомостей не містили. Презентація невипадково відбувалася в Національному музеї Тараса Шевченка — поет мав величезний вплив і на Кирила Стеценка, і на його вчителя Миколу Лисенка. Крім музичного оформлення поезії Шевченка, Стеценко також поклав на музику вірші Івана Франка, Лесі Українки, Олександра Олеся. Окреме місце у творчості Стеценка займала обробка фольклору. 

Із 2009 року в Україні здійснюється освітній проект «На шляху до моделей дослідницьких університетів у вищій освіті Росії, України та Молдови». У центрі його уваги проблема, яка мало порушувалася у нашій державі, — охорона прав інтелектуальної власності та комерціалізація технологій. У цьому міжнародному проекті основним учасником від України став Київський національний університет імені Тараса Шевченка, хоча задіяні також Міністерство освіти і науки та Державне агентство з інвестицій та розвитку. Фінансування проекту відбувалося в рамках програми Євросоюзу «Темпус» — проекту допомоги країнам–партнерам у сфері вищої освіти.