Майстер і Буча. Літературознавчий есей
Про те, чому «Майстер і Маргарита» не є великим романом — і чому це не лише літературне питання >>
Храм «прийняв» меморiального Гончара. (Фото Юрiя САПОЖНІКОВА.)
«Гончар дав приклад усім, як треба ставитися до своєї Батьківщини», — відзначив голова правління Всеукраїнського фонду відтворення видатних пам’яток історико–архітектурної спадщини ім. О. Гончара Петро Тронько на вчорашнiй церемонiї вiдкриття меморiальної дошки цьому видатному письменнику. «Олесь Гончар не просто написав роман «Собор», а доклав чималих зусиль, аби цей собор постав перед нами в усій своїй духовній величі», — пiдкреслив поет Іван Драч, вказуючи на банi Михайлiвського Золотоверхого.
Ця гра слiв i образiв не випадкова. Як не випадково обрано й місце вшанування пам’яті Олеся Гончара — саме відродженню підірваного більшовиками Михайлівського монастиря видатний письменник присвятив значну частину свого життя. Письменник створив i очолив у 1993 році благодійний фонд відновлення Михайлівського собору.
На відкриття меморіальної дошки завітали поети Борис Олійник та Роман Лубківський, академік Микола Жулинський, співак Дмитро Гнатюк, директори шкіл і музеїв, а також родина Гончара — онуки та правнук, першокласник Нестор.
Пам’ятний знак українському письменнику, громадському діячеві і Герою України виготовив чоловік онуки письменника Лесі — Руслан Найда. Освятив дошку намісник Михайлівського монастиря архієпископ Димитрій. А вдова Олеся Терентійовича Валентина Данилівна передала святині в дарунок ікону Архістратига Михаїла.
Про те, чому «Майстер і Маргарита» не є великим романом — і чому це не лише літературне питання >>
Хоч особисто й не знайомий з Віталієм Запекою, ризикну припустити: це людина із на заздрість високою планкою оптимізму. >>
Національна опера України на початку червня збирає глядачів на особливу подію. >>
У Києві проходитиме 23 Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. >>
Серед понад 240 дуже-дуже важливих і потрібних подій XIV Книжкового Арсеналу в Києві все ж було дві, які по-особливому вирізнялися. >>
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>