Таких страшних снігопадів о цiй порi року в Україні не було більш як століття, звітує директор «Укргідрометцентру» Микола Кульбіда. У середньому по країні випало за день 40—50 мм опадів. Можливо, надзвичайність ситуації є певною мірою виправданням тієї розгубленості, яку продемонструвала влада, і насамперед у Києві. Дивно, хоч рясних снігопадів синоптики не обіцяють у найближчі дні, але столичний голова міськдержадміністрації Олександр Попов позавчора оголосив, що надзвичайний стан продовжено до п’ятниці. Це означає тільки одне: комунальних ресурсів у Києва вкрай мало, а ще менше — організаційних здiбностей грамотно керувати ними і тими додатковими технічними засобами, які «позичили» на час негоди у Міністерства оборони та Держслужби з надзвичайних ситуацій. Негода підмочила репутацію столичного очільника (втім, якщо вибори мера таки не відбудуться найближчого літа, то про це буде забуто).

Постає низка запитань і до «Укргідрометцентру», який прогнозував силу опадів удвічі меншу, ніж випало насправді. Утім як би там не було, але на тлі інших регіонів, зокрема західних областей країни, які вже «призвичаїлися» до боротьби з березневими заметами, Київ виглядає просто–таки ганебно.

Тим часом снігопади припинилися — дають можливість рятувальникам працювати в уже не настільки екстремальних умовах. За даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, станом на вчора загалом по країні було розчищено всі дороги державного та обласного значення, поновлено подачу електроенергії у більшість iз близько 600 «відрізаних від світла» населених пунктів. До вчора без електрики залишалося ще 161 село.

Стихія зіпсувала канікули дітям, адже тільки «на підступах» до Києва рятувальники визволили зі снігового полону п’ять автобусів зі школярами, які їхали до столиці на екскурсію, але, звісно, змушені були повернути додому. Наприклад, два такі автобуси стояли в корці на Житомирській трасі понад 12 годин!

Сніговії зіпсували і ЗНО майбутнім випускникам. У Міносвіти заспокоюють: учням, які через негоду не змогли дістатися до пунктів пробного тестування, буде виділено інший день. У міністерстві кажуть, що регіональні центри оцінювання якості освіти зв’яжуться з кожним зареєстрованим учасником особисто та повідомлять, коли і де він зможе пройти пробне ЗНО.

Схоже, під час ювілейного вшанування жертв депортації з Криму місцевий уряд на чолі з «регіоналом» Анатолієм Могильовим хоче порушити традицію. Рівно 20 років тому Верховна Рада Криму ухвалила відповідну постанову, а тепер місцеві урядовці прагнуть провести всі заходи під власною егідою, а не зусиллями нібито «нелегітимного» Меджлісу. Хоча представницькому органу кримських татар не бракувало вміння справлятись з цим усі ці роки.

Доцент Кримського аграрно–технологічного університету, кандидат економічних наук Анатолій Ковальський отримав звання «Заслужений працівник лісового і мисливського господарства АРК» рішенням місцевого парламенту ще сім років тому, коли очолював республіканський Комітет iз лісового і мисливського господарства. Тепер пан Анатолiй звернувся до кримського спікера Володимира Константинова з проханням скасувати ту постанову. Мотивацією до такого вчинку стало присвоєння аналогічного звання його наступнику і нинішньому очільнику комітету Ігорю Кацаю. «Я б не хотів бути в одному ряду з такими керівниками», — пояснив Анатолій Ковальський. Мовляв, саме некомпетентність Кацая «призвела до масових порушень чинного законодавства та створення механізму корупційних діянь у цій сфері».

Ідеться про 8,8 тис. гектарів у межах держ­підприємства «Алуштинське лісове господарство», Національного об’єднання «Массандра» і публічного АТ «Алуштинський ефіроолiйний радгосп–завод» включно з горою Аю–Даг, які майже два роки тому, за рішенням кримського парламенту, передали у тимчасове, на 25 років, користування — під мисливські угіддя — громадській організації «Товариство мисливців і рибалок «Кедр».

Це буде друга за останні три роки спроба Фонду держмайна виставити на продаж підпорядковану вітчизняному Міністерству транспорту і зв’язку державну суднохідну компанію «Керченська поромна переправа». За деякими відомостями, самій приватизації має передувати розділ підприємства, за яким причали, вантажні термінали і пункт пропуску залишаться, як і раніше, за державою, а три нині діючі пороми — «Керченський 1», «Керченський 2» і спеціалізований «Єйськ» — відійдуть іноземному чи вітчизняному приватнику.

У приморському місті не вщухають пристрасті навколо трагічної дорожньо–транспортної пригоди, в якій загинули двоє медикiв. Городяни продовжують збирати кошти на лікування травмованого внаслідок фатального зіткнення 9 березня карети швидкої допомоги й іномарки 42–річного чоловіка. Здоров’ю ж його 22–річного сина, який фактично двічі перебував за крок від смерті (на момент зіткнення його перевозили у «швидкій» у супроводі медиків і батька у стані коми), наразі нічого не загрожує. 32–річного офіцера СБУ, який своїм «Фольксвагеном» і протаранив на перехресті в центрі Феодосії машину швидкої допомоги, невдовзі перевезли до відомчого госпіталю у Сімферополі.

Один iз кримських довгожителів на посадi мера (незмінно обирається з 1997 року), 59–річний учитель української мови і літератури Олексій Булига статусу тимчасового базробітного може завдячувати недавньому вердикту Київського райсуду Сімферополя. Ця інстанція, своєю чергою, пристала на вимогу Феодосійської прокуратури, яка на початку березня відкрила кримінальне провадження за фактом службової халатності. Рівно за тиждень до цього співробітники Управління боротьби з організованою злочинністю кримської міліції провели обшук у будинку пана Булиги і на його робочому місці. Найцікавішим у цій дещо каламутній історії є те, що відстороненому меру інкримінують «халатний» епізод 1994 року. Тоді очолюваний ним селищний виконком iз порушенням, без оціненої вартості, передав в оренду комунальну власність — овочеву базу.

Наша газета вже неодноразово писала про цинічний дерибан землі і майна південнобережних санаторно–курортних закладів, які ще перебувають у державній власності. Зокрема Алупкинського дитячого протитуберкульозного санаторію імені Боброва. Сім років тому «регіональна» більшість міськради, в один «присіст» скасувавши cанаторський держ­акт на землю, під приводом захисту інтересів місцевих городників (ще за радянських часів пенсіонерам оздоровниці дозволили тут вирощувати городину) майже половину його території, включно з цілющим оливковим гаєм, тишком–нишком «порізала» на ділянки для донецьких, київських і дніпропетровських «дачників». Після волань про допомогу керівників санаторію і публікацій у пресі кримська прокуратура відреагувала на той грабіж «серед білого дня». Судова тяганина з цього приводу розтягнулась на роки. Тодішній мер Андрій Харитонов, який цiлком серйозно обґрунтовував у розмові з автором цих рядків той класичний дерибан тим, що, мовляв, оздоровниця напівпорожня, здає частину приміщень в оренду тощо, навіть загримів за ґрати (нині він уже на свободі). Слідом за ним, нагадаю, за аналогічні гріхи майже одномоментно потрапили під статтю чинного Кримінального кодексу інші мери і посадовці південнобережних селищ.

Інцидент стався в одній iз продуктових крамниць у центрі кримської столиці. 32–річна продавчиня повідомила в міліцію про напад незнайомця, який намагався її пограбувати, погрожуючи ножем. За її описом співробітники батальйону патрульної служби оперативно затримали підозрюваного у найближчому дворі.

Затяті опоненти — голова Ради міністрів АРК, головний «регіонал» Криму Анатолій Могильов та керівник Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Мустафа Джемілєв — обмінялися звинуваченнями у зрежисованій провокації.