Ми­ну­лої су­бо­ти на ро­зі одесь­ких ву­лиць Ака­де­мі­ка За­бо­лот­но­го і Дніп­ро­пет­ров­сь­ка до­ро­га від­к­ри­то най­біль­ший в Ук­ра­ї­ні тор­го­вель­ний центр «Сім'я» за­галь­ною пло­щею 16 ти­сяч квад­рат­них мет­рів, пер­со­нал яко­го здат­ний вод­но­час об­с­лу­жи­ти до 5 ти­сяч від­ві­ду­ва­чів. Як заз­на­чив ко­мер­цій­ний ди­рек­тор тор­го­вель­ної гру­пи «Ро­рус» Олек­сандр Ма­лін, «у ме­жах цен­т­ру фун­к­ці­о­ну­ють 80 ма­га­зи­нів, в яких є най­біль­ший асор­ти­мент то­ва­рів — як про­до­воль­чих, так і про­мис­ло­вих — по­бу­то­вої тех­ні­ки, одя­гу, взут­тя, кош­тов­нос­тей то­що».

Пер­шу уні­каль­ну зна­хід­ку на уз­бе­реж­жі Азов­сь­ко­го мо­ря бу­ло зроб­ле­но ще на­пе­ре­дод­ні Ве­ли­кої Віт­чиз­ня­ної вій­ни. Дос­те­мен­но ві­до­мо, що єди­ний на той час ске­лет пів­ден­но­го сло­на (зав­виш­ки 4,5 мет­ра!) фа­шис­ти ви­вез­ли до Ні­меч­чи­ни, звід­кі­ля йо­го з ве­ли­ки­ми труд­но­ща­ми вда­ло­ся пе­реп­ра­ви­ти до Зо­о­ло­гіч­но­го му­зею Санкт-Пе­тер­бур­га...

Де­сять ти­сяч міш­ків iз піс­ком спе­ці­аль­но під­го­ту­ва­ла уж­го­род­сь­ка місь­ка вла­да. В ра­зі над­з­ви­чай­ної си­ту­а­ції їх бу­де вис­тав­ле­но на на­бе­реж­них міс­та.

У Крас­но­кут­сь­кій дос­лід­ниць­кій ден­д­рос­тан­ції, що на Хар­ків­щи­ні, двоє злов­мис­ни­ків вик­ра­ли... кедр. Так, са­ме 15-річ­не де­ре­во зав­виш­ки три мет­ри, вар­тіс­тю де­сять ти­сяч до­ла­рів. Пе­рех­ва­том кра­ді­їв зай­ня­лись од­ра­зу дві служ­би — ДАІ і кар­но­го роз­шу­ку. По­си­ли­ли за­гін опе­ра­тив­ни­ків з ті­єї при­чи­ни, що цей роз­кіш­ний ек­зот при­сут­ній в ре­гі­о­ні ли­ше у двох ек­зем­пля­рах. При­чо­му йо­го мо­гут­ній зем­ляк теж рос­те у ви­щез­га­да­но­му за­по­від­ни­ку. Отож «бо­та­ні­ки» з ве­ли­кої до­ро­ги то­ру­ва­ли сю­ди до­ріж­ку не ви­пад­ко­во.

Ціл­ком ло­гіч­ний про­цес при­ва­ти­за­ції жит­ла спри­чи­нив ма­со­ве на­шес­тя щу­рів в од­но­му з ра­йо­н­них цен­т­рів Рів­нен­щи­ни, міс­ті Дуб­но, вва­жа­ють у ту­теш­ньо­му від­ді­лі про­фі­лак­тич­ної де­зiн­фек­ції. Ад­же як­що ра­ні­ше кош­ти на тру­їн­ня гри­зу­нів над­хо­ди­ли від ЖКП й бу­ли пе­ред­ба­че­ні ок­ре­мим ряд­ком у роз­к­лад­ці квар­тир­ної пла­ти, то ни­ніш­ньо­го ро­ку ке­рів­ни­ки жит­ло­во-ко­му­наль­но­го гос­по­дар­с­т­ва цей пункт вик­лю­чи­ли з роз­ра­хун­ків, вмо­ти­ву­вав­ши своє рі­шен­ня тим, що біль­шість квар­тир у Дуб­но­му пе­ре­бу­ває у при­ват­ній влас­нос­ті.

Страш­на при­го­да ста­ла­ся ми­ну­ло­го тиж­ня в од­но­му з бу­дин­ків на прос­пек­ті Сво­бо­ди в Уж­го­ро­ді. Кар­ли­ко­вий пу­дель ви­їв всі нут­ро­щі сво­єї по­над ві­сім­де­ся­ти­літ­ньої са­мот­ньої ха­зяй­ки.

Сніп ко­лос­ків, об­ви­тий тра­ур­ною стріч­кою. До Віч­но­го вог­ню під Трі­ум­фаль­ною ар­кою учас­ни­ки Днів вша­ну­ван­ня пам'яті жертв го­ло­до­мо­ру в Ук­ра­ї­ні ви­рі­ши­ли пок­лас­ти не ба­наль­ний ві­нок, а са­ме та­кий зво­руш­ли­вий сим­вол: ко­лос­ки, як жит­тя, від­ня­те в тих, хто спо­кон­ві­ку пра­цю­вав на зем­лі.

Уза­га­лі об­вал на Учан-су, де во­да, на­га­дую, па­дає з май­же 99-мет­ро­вої вап­ня­ко­вої кру­чі, став­ся ще в жов­т­ні, про­те від­нов­ні ро­бо­ти Ял­тин­сь­кий при­род­ний гір­сь­ко-лі­со­вий за­по­від­ник ви­рі­шив роз­по­ча­ти тіль­ки два мі­ся­ці по­то­му. Ніх­то з від­ві­ду­ва­чів то­ді не пос­т­раж­дав, ка­ме­не­пад ли­ше зім'яв ме­та­ле­ву ого­ро­жу.

Tе­ма сту­ден­т­сь­ко­го та уч­нів­сь­ко­го хар­чу­ван­ня від­не­дав­на ста­ла ак­ту­аль­ною для пра­ців­ни­ків уп­рав­лін­ня у спра­вах за­хис­ту прав спо­жи­ва­чів Рів­нен­щи­ни, які роз­по­ча­ли ком­п­лек­с­не дос­лі­джен­ня їда­лень нав­чаль­них зак­ла­дів. І, слід заз­на­чи­ти, кар­ти­на, яку во­ну знай­ш­ли у шкіль­них та сту­ден­т­сь­ких бу­фе­тах та їдаль­нях, ви­я­ви­ла­ся ма­лоп­ри­ваб­ли­вою.

Жер­т­вою не­ві­до­мо­го на­пад­ни­ка став у За­по­ріж­жі го­лов­ний лі­кар місь­кої клі­ніч­ної лі­кар­ні ек­с­т­ре­ної і швид­кої ме­дич­ної до­по­мо­ги Во­ло­ди­мир Бур­лай. Ста­ло­ся це у під'їз­ді бу­дин­ку, де меш­кає по­тер­пі­лий. Як по­ві­дом­ляє «Ог­ля­дач», вран­ці, ко­ли лі­кар спус­кав­ся схід­ця­ми, на пер­шо­му по­вер­сі на ньо­го на­пав не­ві­до­мий, дві­чі вда­рив­ши важ­ким пред­ме­том по го­ло­ві. Ме­ди­ки до­пус­ка­ють, що це мог­ла бу­ти ме­та­ле­ва тру­ба або мон­ти­ров­ка, ос­кіль­ки зав­да­ні трав­ми до­сить сер­йо­з­ні: у лі­ка­ря струс моз­ку, скаль­по­ва­на ра­на го­ло­ви і пош­код­жен­ня м'яких тка­нин. Во­ло­ди­мир Бур­лай пе­ре­бу­ває в лі­кар­ні, і, за сло­ва­ми лі­ка­рів, заг­ро­зи йо­го жит­тю не­ма.