Колектив Дунайського біосферного заповідника через низку об'єктивних причин став причетним до вирішення важливої державної проблеми — відновлення судноплавства в українській частині Дунаю. Адже який би варіант судового ходу не був обраний, глибоководний канал Дунай — Чорне море повинен пройти через ту чи іншу зону території заповiдника. Тому з самого початку як Дунайський бiосферний заповiдник (ДБЗ), так і Національна академія наук України, в підпорядкуванні якої знаходиться заповідник, однозначно підтримуючи будівництво судноплавного каналу, наголошували, що необхідно подбати про мінімізацію шкоди унікальній природі дельти Дунаю та про пошук найбільш оптимального вирішення важливої економічної проблеми.

Найцінніші у Києві природні території — природні заказники «Жуків острів» та «Острови Ольжин та Козачий», розташовані на південній околиці Києва, найближчим часом можуть бути знищені через звичайну необачність і байдужість влади. Обидва заказники створені зовсім недавно — у 1999 році. Ці землі — найбільш дикі й незаймані з усіх, що є в межах Києва. Вони ніколи не були забудованими, і їх обриси реально сформувались менше 30 років тому, коли було наповнене Канівське водосховище. Заповідних територій такого розміру немає у жодній зi столиць Європи. На всіх трьох островах зустрічаються тварини і рослини, занесені до Червоної книги України.

Чотиримісячна Богданка Усенко, яка вдруге з мамою Ярославою прийшла на заняття з плавання для немовлят, у воді почувається ще не дуже впевнено. Але мама переконана, що, відвідуючи басейн, її донька матиме міцне здоров'я. Центр профілактики і реабілітації грудних дітей «Екологія немовлят» створили батьки, які переконалися у цілющості водних занять. І не важливо, що більшість із його завсідників своє перше слово скажуть за кілька місяців — плавати можна у будь-якому віці, кажуть тут.

Як чистити вуха — начебто знають усі. Як правило, сидячи перед телевізором, ми автоматично намотуємо на сірник ватку і длубаємося ним у вусі. Та насправді такий спосіб може призвести навіть до погіршення слуху, тому що утрамбовує сірку так, що вона перетворюється на пробку біля вушної перетинки. Кажуть, саме тому звична лайка лор-лікарів звучить так: «Не засовуйте у вухо нічого меншого за ваш лікоть».

Учені Московського медичного інституту імені Івана Сеченова вже давно намагаються з'ясувати, як впливає гамір на наше життя. Здавалося б, від чужого крику — суцільний головний біль. Аж ні. Росіяни прийшли до парадоксального висновку: гамір корисний і навіть необхідний.

Ви їсте зелень навесні? Ні? А треба їсти. І не тільки тому, що в цю пору року організму бракує вітамінів. Наприклад, петрушка, виявляється, містить у собі заряд радості. Нещодавно співробітники американської клініки Мейо, що в місті Рочестер, штат Міннесота, провели серію досліджень, щоб з'ясувати, які овочі й фрукти здатні людину звеселяти. Адже відомо, що їжа не тільки «забиває шлунок» позивними речовинами, а й впливає на настрій того, хто їсть.

Поради народної медицини можуть виявитись дієвішими навіть за широко розрекламовані гігієнічні засоби. Ось кілька рецептів шампунiв від наших бабусь із сайту www.nebolei.ru.

У Мо­нас­ти­ри­щі Чер­кась­кої об­лас­ті на се­сії ра­йо­н­ної ра­ди, де роз­г­ля­да­ли хід ви­ко­нан­ня «Прог­ра­ми роз­вит­ку сіль­сь­ко­го гос­по­дар­с­т­ва» та «Прог­ра­ми роз­вит­ку со­ці­аль­ної сфе­ри се­ла», схва­ле­ні рік то­му, не зміг вис­ту­пи­ти жо­ден із за­пи­са­них ора­то­рів. Бо до три­бу­ни рва­ли­ся ті, ко­го до пе­чі­нок діс­та­ло все, що ді­єть­ся сьо­год­ні на се­лі. Вис­туп прак­тич­но кож­но­го з де­пу­та­тів ра­йо­н­ної ра­ди був кри­ком ду­ші: се­ла вми­ра­ють, а се­ля­ни в по­шу­ках ро­бо­ти їдуть у чу­жі краї, за­ли­ша­ю­чи сім'ї та ді­тей. «Я п'ятий рік го­ло­вую, але впер­ше на­ші де­пу­та­ти так ак­тив­но вис­ту­па­ли. Лю­дям на­бо­лі­ло», — про­ко­мен­ту­вав «УМ» го­ло­ва рай­ра­ди Олек­сандр Бой­ко.

Те­пер до­яр­ка з Пол­тав­щи­ни Ні­на Ми­хай­лен­ко ні­ко­ли не за­гу­бить­ся у нет­рях рід­ної фер­ми, ад­же має опе­ра­тив­ний зв'язок — «мо­біл­ку», яку їй по­да­ру­ва­ли зав­дя­ки її «пі­до­піч­ним», тоб­то ко­ро­вам. Як по­ві­дом­ляє УНІ­АН, та­ким чи­ном у сіль­сь­ко­гос­по­дар­сь­ко­му ви­роб­ни­чо­му ко­о­пе­ра­ти­ві «Пе­ре­мо­га» в се­лі Кле­па­чі Хо­роль­сь­ко­го ра­йо­ну за­о­хо­чу­ють кра­щих до­я­рок ро­ку. Так, па­ні Ні­на по­сі­ла пер­ше міс­це за кіль­кіс­тю на­до­є­но­го мо­ло­ка — ми­ну­ло­го ро­ку її ре­корд по гос­по­дар­с­т­ву ста­но­вив по 4195 кі­лог­ра­мів мо­ло­ка від од­ні­єї ко­ро­ви.