Тривожна інформація надійшла з Донецька — в Україну збираються проникнути чеченські терористи, повідомив начальник Управління МВС України на Донецькій залізниці Леонід Кириченко. «Ми маємо відомості, що перетнути кордон і розташуватися в нашій країні, в Україні, мають намір терористи з Чечні», — цитує його УНІАН. За словами Кириченка, їхні прикмети відомі спецпідрозділам міліції, які мають фотокартки потенційних збурювачів спокою. Відповідну інформацію, мовляв, було отримано з надійних джерел і відправлено «по лінійних відділах». Ми вже звикли, що різні джерела періодично викидають подібні повідомлення, котрі, як правило, потім спростовують. Але в час, коли ворогом №1 оголошено міжнародний тероризм, подібні новини викликають занепокоєння.

Як «більшовики» не впиралися, а на один «багнет» у їхньому «війську» в четвер стало менше: уже майже під кінець вечірнього засідання Верховна Рада таки відправила в уряд нардепа Анатолія Толстоухова. Як уже повідомляла «УМ», зранку питання про припинення депутатських повноважень міністра Кабінету Міністрів Толстоухова ставили на голосування тричі, але представники більшості вперто не хотіли відпустити свого «однокашника» разом з його голосувальною карткою у виконавчу владу. І це при тому, що в разі відмови парламенту припинити його депутатство, Толстоухову довелося б або й далі порушувати законодавство, або розпрощатися з міністерською посадою. Вочевидь, ні першого, ні другого Анатолієві Володимировичу робити не хотілося, оскільки він, на відміну від деяких інших сумісників, написав заяву з проханням звільнити його від виконання депутатських повноважень. Як нагадав, доповідаючи відповідний проект постанови, голова Регламентного комiтету ВР Валентин Матвєєв, згідно зі статтею 78 Конституції України «народні депутати України здійснюють свої повноваження на постійній основі і не можуть мати іншого представницького мандата чи бути на державній службі», а у статті 81, яка регламентує дострокове припинення повноважень народного депутата, є, зокрема, і пункт про складення повноважень за особистою заявою парламентарія.

Найяскравiшим свідченням того, що до проблем, пов'язаних із журналістською діяльністю, ми цілком призвичаїлись та перевели їх у розряд буденних явищ, є той факт, що цього року не було проведено комплексного моніторингу зазіхань на свободу слова. Принаймні до Дня журналіста таку хроніку не готували навіть правозахиснi структури. І все ж на прохання «України молодої» Інститут масової інформації нагадав про деякі підсумки за останній рік. Отже, за даними експертів з ІМІ, протягом лише 2003 року чотири українських журналісти загинули за нез'ясованих обставин або були вбиті. 42 журналісти зазнали нападів, погроз, залякувань. 38 вітчизняних мас-медіа заявили про економічний, політичний тиск на себе або своїх співробітників. 33 випадки перешкоджання професійній журналістській діяльності виявлені моніторингом ІМІ. 46 позовів подано проти українських ЗМІ та окремих журналістів. 21 позов проти представників влади та державних установ ініціювали самі ЗМІ та журналісти.

Напередодні Дня журналіста представники столичних ЗМІ за традицією зібралися у великій залі видавництва «Преса України», щоб відзначити 45-річчя Спілки журналістів України. Сюрпризом для учасників зібрання була презентація першого номера нового журналу «Київський журналіст».

Україномовним разовим випуском усіх газет ДЕРЖАВИ напередодні 24 серпня цього року, а також одноденною трансляцією всіх радіо- і телевізійних передач винятково українською мовою запропонувала відзначити День незалежності Українська всесвітня координаційна рада. УВКР оприлюднила звернення з цього приводу до журналістів, власників та акціонерів газет, радіостанцій, телевізійних студій і каналів, інтернет-видань та інформаційних агентств України.

Форум проводився — вже увосьме — головним чином зусиллями Конфедерації спілок кінематографістів. Є така, існує з 1990 року. Не чекаючи розпаду СРСР, кінематографісти реформували всесоюзну спілку в конфедеративну єдність, кожен член якої є цілком самостійним. За півтора десятиліття ніхто не побажав залишити кінематографічне братство. Ніхто, окрім... Не вгадали, аж ніяк не прибалти. Про свій вихід з Конфедерації заявила Спілка кінематографістів Росії, очолювана Нікітою Михалковим. Причина розбрату тривіальна — поділ майна. Росіяни вважають, що, скажімо, величезне приміщення Кіноцентру на Красной Прєснє — їхнє. Суди, звитяжні баталії, з детективними наворотами включно. Пікантності баталіям додавало те, що Конфедерацію очолює недавній дружбан Михалкова, знаменитий сценарист Рустам Ібрагімбеков...

У середу в Зимовому театрі Сочі відбулася церемонія відкриття XV Російського та XI Міжнародного кінофестивалів «Кінотавр», яку провів президент фестивалю, відомий актор Олег Янковський. До Сочі для участі у фестивалі прибули більше 70 діячів російського кіно. У конкурсах та на спецпоказах фестивалю будуть демонструвати 133 фільми, з яких 17 будуть боротися за перемогу в російському конкурсі та 16 — у міжнародному.

Підбір команд у групі А вийшов не найсильнішим, але доволі цікавим. Тут виступатимуть господарі першості — португальці, їхні сусіди — іспанці, доволі несподівані фіналісти — греки і росіяни, які начебто особливої загрози для піренейців не становлять, але всі їх за звичкою побоюються, бо ніколи не знаєш, чого чекати від країни, котру «аршином общим не измерить».