Минулого тижня фракції «Нашої України», БЮТі, Комуністичної та Соціалістичної партії вкотре зробили спробу заблокувати продаж найбільшого металургійного гіганта України — ВАТ «Криворіжсталь». Вкотре спроба виявилася невдалою. Бiльшiсть депутатiв навіть не вважали за потрібне виносити цю проблему на голосування. Отже, приватизації бути? До речі, учора добіг останній термін подання заявок на участь у конкурсі за право заволодіти 93,02 відсотками акцій (які поки що належать державі). Тепер долю промислового гіганта вирішуватимуть гроші: хто з учасників аукціону заплатить більше — тому й карти в руки. На аргумент голови парламентської комісiї з питань приватизації Валентини Семенюк стосовно того, що зараз комбінат працює на благо Вітчизни, голова Фонду державного майна Михайло Чечетов твердо апелював тим, що гарно працювати в нашій країні — економічно недоцільно. «Я кажу, Валентино Петрівно, в СРСР усі підприємства були прибутковими, але економіка, що базувалася на державній власності, була неконкурентоздатною ринковій, тому ми програли головну битву ринковій економіці», — зауважував він пiд час дискусії на «5 каналі». Отже, виходить, аби підприємство працювало прибутково (лише невідомо для кого саме), його, виявляється, необхідно продати з молотка.

Біда «Дніпра», найвідомішого та найавторитетнішого видавництва в Україні, — у його територіальній привабливості. Центр Києва, вулиця Володимирська, метро «Золоті ворота» — чим не місце для успішного бізнесу? Перший прецедент стався п'ять років тому, коли тодішній директор видавництва погодився віддати в оренду частину приміщення. Начебто вирішальною ланкою цього рішення була обіцянка одного столичного високопосадовця зробити там кафе для творчої інтелігенції. Ну а той факт, що співвласницею об'єднання «Пегас плюс», яке орендувало квадратні метри видавництва, була донька тодішнього керівника «Дніпра», — це так, просто збіг... Відповідне рішення Київради було ухвалене дуже швидко, всього лише за три дні. Далі цю площу хутенько приватизували, і — пішло-поїхало... Заклад харчування, який зовсім не нагадував, зокрема і цінами, кафе для творчої інтелiгенції, запрацював на повну потужність. А «Дніпро», що не змогло протистояти навалі не останніх у місті та країні людей, почало стрімко втрачати свої метри. Рік тому видавництво втратило свою книгарню, останнє «обрізання» сталося у травні цього року. «Дніпро», площа якого до 1999 року становила понад 1700 «квадратів», сьогодні має всього лише 500 квадратних метрів. З цього приводу Юрій Покальчук навіть згадав відоме оповідання Хуліо Кортасара «Захоплений дім», в якому одне подружжя пустило до себе на постій молодих людей, а ті згодом так освоїлися у квартирі, що якось ненав'язливо витіснили господарів у кухню, потім у сіни, а там і до вулиці недалеко...

Київський Палац спорту минулого уїк-енду перетворився на центр світової художньої гімнастики. Незважаючи на те, що проходив «лише» чемпіонат Європи, саме в столиці України зiбралися головні претендентки на нагороди афінської Олімпіади, яка стартує трохи більше, ніж за два місяці. Свою зверхність при незаангажованому як для «чужого поля» суддівстві довели росіянки, залишивши господарок максимум зі «сріблом». Хоча глядачів, незважаючи на недешеві квитки (20—50 гривень), на трибунах збиралося немало — близько 5 тисяч, переважала жіноча аудиторія, яка дуже емоційно реагувала на події на килимі, підтримуючи українок. Синьо-жовті прапори, транспаранти й «футбольні» дудки мали чинити психологічний тиск на гостей і допомагати своїм, але клас є клас. Тим паче що численна група підтримки — приблизно в 2-3 сотні глядачів — була в цьому «киплячому казані» й у російських грацій.

Краса — це, як відомо, поняття відносне, тому різноманітні конкурси «місок» і рейтинги найпривабливіших зірок навряд чи можна вважати реальним відображенням ситуації. Тим паче що за допомогою кількох кілограмів косметики «красуню» можна зробити навіть із мавпи. Саме тому, вочевидь, компанія «Евіан» і вирішила провести власне унікальне дослідження — визначити не просто найпрекраснішу, а й «найнатуральнішу» жінку у світі. Тобто, окрім зовнішніх природних даних, вона повинна бути бездоганною ще й внутрішньо, тобто розумною, різнобічною особистістю з багатим духовним світом. Причому, що цікаво, «Евіан» — це не яка-небудь косметична або стилістична фірма, а виробник... алкогольних напоїв. Але це так, до слова. Адже опитування у них вийшло і справді фаховим. Ще б пак, адже в ньому взяли участь близько тисячi людей, які справді знаються на красі: редактори й фотографи модних журналів, візажисти, гримери, модельєри тощо.

Мало хто у США сумнівається, що «душка» Білл Клінтон був кращим президентом, аніж його наступник Джордж Буш. Але два 4-річні терміни рожевощокого саксофоніста й серцеїда в Білому домі спливли, і Клінтон шукає інші виходи для своєї неабиякої життєвої енергії. Як телекоментатор каналу Сi-Бi-Ес екс-президент минулого року зазнав фіаско, але тепер намагається компенсувати невдачу в інший спосіб. Зараз герой скандального роману з Монікою Левінськи, якого через це ледве не довели до імпічменту, активно готує до випуску книжку мемуарів «Моє життя».

Якщо Девіда Бекхема скандали, пов'язані з амурними походеньками «наліво», зачепили не надто сильно, то одна з його «коханок», Ребекка Лоос (принаймні вона сама сповістила світові про зв'язок зі «спайс боєм»), уже має з цього проблеми. Спочатку, звісно, колишня секретарка найбагатшого футболіста у світі непогано підзаробила на розкритті для жовтої преси «великого секрету» про їхні з Бекхемом стрибки в гречку. Спочатку, нагадаємо, 350 тисяч фунтів стерлінгів за «одкровення» Лоос виділила британська газета «Ньюз оф зе ворлд». А голландський приватний телеканал канал Ес-Бi-Ес за ексклюзивне інтерв'ю зі співвітчизницею заплатив Ребецці, за деякими даними, взагалі шестизначний гонорар і навіть надав їй роботу телеведучої. Але чим більше спростовували розповіді Ребекки про її інтимні розваги з півзахисником збірної Англії та мадридського «Реалу», тим меншим авторитетом користувалася легковажна голландка.

«Сивина в бороду – біс у ребро». Саме ця народна примовка найкраще підійшла б до вчинку одного китайського дідуся, якби не кілька нюансів: по-перше, у нього немає бороди, а по-друге, біс йому вдарив не в ребро, а, судячи з усього, в голову. Принаймні саме так вирішила дружина цього пана, коли одного дня, відкривши йому двері, виявила, що її 80-річний чоловік став... жінкою. Простіше кажучи, змінив стать.

Зустрічаються двоє.
— Знаєш, я винайшов засіб, який продовжує життя.
— І як він працює?
— Дуже просто — долоні морщить.
— А який зв'язок між цим і життям?
— Ну, на зморшкуватій долоні лінія життя довша.

Представники молодіжних організацій, незадоволені різким зростанням цін на паливо, позавчора зібралися під Кабміном, щоб встановити символічну барикаду з пустих каністр та бочок з-під бензину та солярки. Після тривалих з'ясовувань «деталей» з міліцейським керівництвом «композицію» із гаслом «Геть Януковича!» таки вдалося розмістити з тильного боку вулиці Грушевського навпроти будинку уряду. Але й тут барикаду оточила міліція та автобуси «Беркута» — так, аби нікому на Грушевського не було видно пікетників та їхню «скульптуру».

Джордж Тенет повідомив президента США, що пішов на такий крок «з особистих причин». Заступник речника Держдепартаменту США Адам Ерелі заявив на прес-конференції, що не існує жодного зв'язку між відставкою директора ЦРУ та помилковою інформацією про наявність в Іраку зброї масового знищення. Він також повідомив, що 51-річний Тенет продовжуватиме виконувати обов'язки директора ЦРУ до 11 липня, коли його місію перебере тимчасово виконуючий обов'язки його нинішній заступник Джон Маклофлін. Постійного директора ЦРУ буде призначено вже після президентських виборів. Президент Джордж Буш так прокоментував відставку Тенета: «Джордж був досконалим главою розвідки, мені його бракуватиме». Тенет, грек за походженням, був одним з найбільш шанованих американських політиків. На посаду голови ЦРУ його призначив сім років тому попередній президент США Білл Клінтон.