Дихай вільно, гвардіє праці

Як уже точно встановлено, найталановитіші в світі люди — українці. Вони це доводили неодноразово і різними способами. Наприклад, наші співвітчизники легко довели, що можуть підробити будь що. Від горілки до авіаційних акумулятрів і вуглевидобувних комбайнів. Недавно в Луганській області навіть затримали два контрафактних КрАЗи. Машини хоч і були виготовлені в підпільних майстернях, своїм ходом дійшли від Дніпра, на якому стоїть Кременчук, аж до російського кордону. Така підробка, хоча й є безперечним порушенням Кримінального кодексу, таки породжує — десь на периферії свідомості — захоплення: адже можемо! Здатні в кустарних умовах, практично вручну... А якщо в країні прибрати політичні перешкоди, що стримують розвиток нормального (тобто не кримінального і не спекулятивного) вітчизняного бізнесу? У нас тоді конкурентів у цілому світі не знайдеться.

Сонце смажило, а свiчка допекла

Липневе сонце підступне. Тоже не дивно, що двоє донеччан — батько з 9-річним сином — приїхавши на відпочинок до Ялти, перестаралися біля моря з засмагою і сильно обгоріли. Увечері тато по-своєму вирішив полегшити страждання дитини і почав натирати в наметі дитину горілкою.

Потратимо двадцять мільйонів на фасад, бо килимки вичовгалися

Рівненська влада оновлює своє обличчя — розпочався ремонт «Білого дому», де на шести поверхах зручно розташувалися управління та відділи облдержадміністрації та обласної ради. До цього часу споруда тридцять років простояла без ремонту, тож подекуди обвалилася штукатурка, попсувалися дерев'яні віконні рами, а в коридорах вичовгались килимки. Однак порівняно з іншими будинками обласного центру будівля виглядала цілком пристойно, отож, коли «одяглася» в будівельні риштування, сам цей факт викликав здивування і навіть обурення у мешканців Рівного. Отож з цього приводу голові обласної ради Роману Василишину навіть довелося виступити перед ЗМІ, аби пояснити мету і вартість ремонту, а також звідки гроші на фасад, якщо область відчуває фінансову скруту.

«Швидкій» допоможуть

На потреби закладу екстреної медичної допомоги нещодавно звернув увагу Президент України, який підписав відповідне доручення. Згідно з цим документом, Кабінет Міністрів України та Київська міська державна адміністрація мають забезпечити лікарню медичним обладнанням для операційних та профільних відділень, у тому числі цифровими стаціонарними та переносними рентгенапаратами, тримірними УЗО-апаратами, операційними столами та лампами, наркозно-дихальної апаратурою, лапароскопічним обладнанням, слідкуючою моніторною апаратурою, ангіографом та іншим, повідомляє УНІАН.

Сто тисяч, яких не було

Сто тисяч, яких не було

«Ну й де ж вони?» — розчаровано запитували одне в одного кілька цікавих, які минулої суботи прийшли на столичну Європейську площу повитріщатися на стотисячний мітинг. Саме таку кількість учасників, нагадаємо, обіцяв за тиждень до проведення Форуму демократичних сил на підтримку «єдиного кандидата» у президенти Валерій Пустовойтенко — у цьому випадку як лідер Координаційної ради політичних партій та громадських організацій, що віддали свої симпатії Віктору Януковичу. На жаль, деякі ЗМІ при цьому забули вказати, що Валерій Павлович уточнив: 24 липня велелюдне зібрання відбудеться лише в тому випадку, якщо в Києві не буде дощу. Якщо ж стихія не захоче увійти до коаліції й підтримати Прем'єра, форум перенесуть на неділю, 25 липня. І, за словами Пустовойтенка, «проситимуть Господа Бога», аби небо цього дня не плакало. Так воно й сталося — оскільки протягом 24-го столичні вулиці не раз рясно поливало дощем, можна було здогадатися, що на Європейську площу треба приходити наступного дня.

Коли хочеш в опозицію, але не можеш,

Коли хочеш в опозицію, але не можеш,

До неділі в Україні лише дві партії з тих, які більш-менш пристойно «відстрілялися» на парламентських виборах-2002, не заявили про те, яку позицію обійматимуть на президентських виборах. Це партія «Єдність», яку очолює київський мер Олександр Омельченко, та Партія зелених, де керманичем є непомітний останнім часом Віталій Кононов. Шанси обох партійних провідників у боротьбі за посаду Президента є більш ніж примарними, тож очікувалося, що їхні партії підтримають когось із лідерів цих виборчих перегонів — Ющенка або Януковича. Однак обрати з-поміж опозиційного, хай навіть і симпатичного принаймні одній із цих сил, і провладного кандидатів виявилося надто складним завданням і для «єдиних», і для зелених. Довелося обирати третій шлях...

Убивство для самозахисту

Убивство для самозахисту

Одеська міліція веде пошуки одного з двох зловмисників, які у четвер увечері, за чверть до першої години ночі, скоїли збройний напад на народного депутата України Олексія Козаченка, що повертався додому з дружиною. Нападники несподівано, без жодних слів, накинулися на Козаченка на розі вулиць Канатної та Нахімова і встигли завдати кілька ударів по голові та інших частинах тіла. Однак, за словами народного депутата України, члена фракції «Наша Україна» Юрія Кармазіна, від удару пістолетом» ТТ , яким його хотіли оглушити, Козаченку вдалося ухилитися, оскільки свого часу він оволодів прийомами самозахисту і завдяки цьому зумів вибити зброю з рук нападника. Кармазін, який мав розмову з Олексієм Козаченком і свого часу був прокурором району, де скоєно напад, в інтерв'ю «УМ» також повідомив, що під час сутички Козаченкові вдалося заволодіти уже підготовленим до стрільби пістолетом нападника і скористатися ним для самозахисту. Відтак один зі зловмисників від пістолетної кулі помер, а другий утік із місця події. «Якби не вистрелив Козаченко, вірогідно, вистрелили б у нього, бо куля уже була в патроннику. А з цього випливає, що зловмисники готувалися до фізичного знищення», — додає обізнаний нардеп.

Володар кілець, він же пан або пропав

Володар кілець, він же пан або пропав

Головне в Олімпіаді — все ж перемога, а не участь, бо саме медалі, до того ж не «прості», а насамперед золоті, є визначальним чинником спортивної міці держави, елементом її іміджу. Іноді цей імідж не проти перебрати на себе й державні керівники.
Згадаймо: вперше на головних стартах чотириріччя — літніх Олімпійських іграх — окремою командою Україна виступила в 1996 році в Атланті й доволі несподівано посіла 9-те місце в загальнокомандному заліку — 23 нагороди, з-поміж яких 9 — найвищої проби, 2 срібні й 12 бронзових. Цей результат було сприйнято як визначний успіх, свідчення того, що «є така держава — Україна» (козирна фраза Леоніда Кравчука, який, утім, на той час уже здав президентський пост), неабияк пишався і новий гарант Леонід Кучма. Але при цьому всі розуміли, що такий дорогоцінний ужинок здобуто значною мірою завдяки ще радянському багажу. Реальну потугу незалежного спорту мала виявити Олімпіада-2000 в Сіднеї. І краще б вона цього не робила, бо українська збірна в Австралії хоча й розжилася на 23 медалі (як і чотири роки перед тим у США), однак лише 3 з них були золотими, по 10 срібних і бронзових. Екзотичні африканські країни відтіснили нас аж на 21-шу позицію в підсумковому медальному реєстрі. І могло ж бути ще гірше, якби до двох перемог плавчихи Яни Клочкової в «Акватік-центрі» не додалося нсподіване «золото» снайпера Миколи Мільчева. Провал, криза — не найрізкіші визначення щодо українського спорту найвищих досягнень після Ігор зламу тисячоліть. Чи подолала Україна цю кризу, має показати Олімпіада, яка стартує вже менш як за три тижні, 13 серпня, в Греції.

Давно не бачилися

Давно не бачилися

Якщо на початку минулого століття Лівадійський палац у Криму приймав російських царів, то нині приймає російських президентів. Це, можливо, і є розшифровкою таємничого гасла з одного з передвиборчих бігбордів Віктора Януковича: «Тому що — послідовний». Хоч офіційно не оголошувалося, що президент РФ Володимир Путін, прибувши до Ялти на засідання українсько-російського бізнес-форуму, побачиться з Януковичем, напередодні цього візиту були всі підстави вважати, що така зустріч відбудеться: наш Прем'єр-міністр відбув до Криму ще 24 липня буцімто з робочим візитом. Завбачливо дістався своєї дачі «Зоря» і Леонід Кучма — 24-го — і там чекав свого російського колегу, з яким за останній місяць він зустрічається вже вчетверте. Л.Д. пішов на рекорд!

Дарована Дарія, вербована Вербова

Дарована Дарія, вербована Вербова

Коли комусь із наших співвітчизників вдається досягти висот у світовому шоу-бізнесі, ми радіємо, що є зайвий привід пишатися Україною. От тільки такі випадки, на жаль, трапляються украй рідко. Та й то здебільшого стосуються тих українців, яких доля закинула далеко від Батьківщини. Але й про знаменитих емігрантів, які часом і досі себе називають українцями, ми знаємо, м'яко кажучи, небагато. Про те, що Міла Йовович народилася в Києві, українська преса розповідала вже тисячі разів, хоча кінозірка й за сумісництвом найдорожча модель світу ніколи не виявляла особливого бажання згадувати про свої корені, а коли й вичавлює із себе якесь «рідне» слово, то воно, зазвичай, звучить російською. Натомість про одну з найуспішніших манекенниць останнього часу, яку обожнюють французи, американці, англійці й особливо канадці, улюблену модель «Гуччі» та «Прада» Дарію Вербову абсолютна більшість із нас нічого й не чула. Хоча Дарина, між іншим, теж народилася в Україні, і, що найголовніше, і досі в графі «національність» пише «українка».