Попри те, що за вікном літо, українські дороги через складні погодні умови є не менш небезпечними, ніж узимку. Так у неділю о 18.13 на 386-му кілометрі траси Харків-Сімферополь на території добре відомої Новобогданівки, що в Мелітопольському районі Запорізької області, з'їхав у кювет і перекинувся пасажирський автобус «Ікарус». На момент аварії в автобусі, який слідував за маршрутом Кирилівка-Дніпропетровськ, перебувало 42 особи. Один з пасажирів — 21-річний житель Дніпропетровська — загинув, ще 11 осіб, зокрема двоє дітей десяти та дев'яти років з Дніпропетровщини, з травмами різного ступеня тяжкості госпіталізовані в Мелітопольську центральну райлікарню, повідомляє обласне Управління МінНС. Серед потерпілих — двоє громадян Росії, які прибули в Україну з Тульської області.

Підпільне підприємство, яке могло б ще позмагатися з відомим поліграфкомбінатом «Україна», що друкує паспорти та інші документи, викрили співробітники столичної міліції спільно з СБУ.

Страшний випадок стався минулого тижня на Рівненщині. Під час прокладання дороги неподалік обласного центру загинув 23-річний робітник ЗАТ «Рівнеавтошляхбуд» Сергій Лебедюк, передає УНІАН. Бідолаха отримав нелюдську смерть — по ньому двічі проїхався десятитонний асфальтний каток. Свідкам вдалося знайти лише спресований одяг і взуття загиблого. Сиротою залишилася дворічна дитина.

Сталося це минулої неділі, близько восьмої години ранку. За словами очевидців, чоловік похилого віку підійшов до постового, який охороняв будівлю Запорізької облдержадміністрації і, вигукнувши: «Не хочу жити, довели!» — облив себе невідомою рідиною і підпалив, повідомляє УНІАН.

Норвезька експедиція MAR-ECO, яка досліджувала глибини Атлантичного океану, відкрила види морської фауни, які ще не були відомі вченим, повідомили на прес-конференції в Стокгольмі її керівники. 60 членів експедиції з 13 країн світу впродовж двох місяців досліджували глибинну екосистему навколо Центральноатлантичного хребта, найвищого утворення дна Атлантичного океану, яке пролягає на відстані шести тисяч кілометрів між Ісландією та Азорськими островами. Науковці наголосили, що це найтаємничiше та найменш вивчене середовище нашої планети.

22 січня цього року «Україна молода» у замітці «Пане Президенте, за вами боржок!» детально виклала подробиці неймовірних поневірянь 102-річного мешканця селища Розівка: попри законні підстави і навіть рішення низки судів, фронтовик упродовж п'яти років не міг одержати бодай частину своїх заощаджень, довірених совдепівському Ощадбанку (принаймні мінімум, дві тисячі гривень, довгожитель повинен був одержати без перепон). Доведений до відчаю такою несправедливістю, кавалер ордена Слави, інвалід першої групи Іван Нестеренко вирішив запросити на свій 102-й день народження особисто Президента України. Однак Л. К. проігнорував запрошення; не дав «гарант» Конституції, судячи з перебігу подій, і відповідних доручень своєму оточенню.

Упродовж п'яти років культову споруду зводили за рахунок пожертвувань християн регіону (лише громади Римсько-католицької церкви зібрали понад 210 тисяч гривень), а також одновірців з Канади, Польщі, Італії та інших країн. Усього ж на, власне, храм і адміністративно-господарчий блок було пожертвувано близько трьох мільйонів гривень. Їх вистачило, аби архітектурний комплекс центральної частини міста прикрасити дещо зменшеною копією базиліки святого Петра, що у Ватикані (запорізький храм, аналогів якому немає у країнах Східної Європи та СНД, збудовано в районі вулиці Якова Новицького). Подібна церква, з іменем Бога Отця Милосердного, функціонувала в Єрусалимі, однак у першому сторіччі нашої ери була зруйнована.

Років через сотню такі «залізні коні», напевнє гасатимуть по наших вулицях у переважній більшості. Бо саме за ними — майбутє. Вони не забруднюють довкілля шкідливими викидами, є компактними і напрочуд економними. Їм не потрібне пальне, а працюють вони на акумуляторах.

Шість років — прекрасний період для будь-якого фестивалю. По-перше, вже є історія, яка не лише фіксувала найцікавіше, а й працювала на авторитет. По-друге, перші гулі вже набиті, ризик повторюватися ще занадто малий — ну не шістдесят же років, а всього лише шість! — тож ідей море, та й бажання їх реалізовувати ще не перетворилося на вироблений рефлекс.

Луцьк у сфері комунальних послуг значиться у числі піонерів ось уже впродовж останніх десяти років: одними з перших у державі лучани перейшли на централізовану оплату за житлово-комунальні послуги, як і запровадили диференційовану систему оплати цих послуг, позбавившись у такий спосіб ще радянської зрівнялівки. Єдина ділянка, де міській владі ніяк не вдається вигадати цікаве і дієве ноу-хау, — це боротьба з боржниками, хоч випробувано було багато методів. Навіть друкування списків боржників у місцевій газеті очікуваного результату не дало. Трішки виправила ситуацію реструктуризація комунальних боргів.