Отже, найважливіша битва, на думку західних військових експертів, ще не почалася. І ми вже так настраждалися, стільки втрат зазнали, що нам іще вчора потрібні адекватні удари у відповідь, а не просто керченський міст чи Бєлгород. Нам потрібні ракети, здатні долітати до Москви.
Війна не час для критики? Але війна час для глибокого занурення в реальність. І серед головних питань: чому наші славні міста за короткий період перетворились у первісну дикість ординського поля? І чи могло б бути по-іншому?
Активно розгорається у медіапросторі України тема зрадників та колаборантів. І в «Україні молодій» вона отримала продовження завдяки читачам, котрі загострили увагу на особі нардепа Андрія Деркача.
Місяць війни вже змушує виявляти, оприлюднювати болючу червоточину зрад і колаборацій посеред сторінок трагічно - героїчної книги нашої визвольної війни, яку Україна пише й транслює всьому світу у стримі.
Коли пристрасті довкола перемовин дещо вщухли, на перший план вийшов тверезий аналіз, однак не дуже оптимістичний. Немає від цих перемовин користі, але найважливіше, що немає і шкоди.
Війна Росії проти України була абсолютно передбачуваною. Водночас, Україна – єдина держава, на якій путін може зламати зуби.
Це війна не проти України, це війна Росії проти самої себе, бо вона несе їй безчестя.
Близько трьох років тому ми стали заручниками експерименту кіношного президента Голобородька-Зеленського.
У сьогоднішніх драматичних зовнішньополітичних подіях довкола війни в Україні всередині держави продовжуються бої гаранта з опозицією;
Усе для виборів — усе для Зе-перемоги!
