Однобокий конструктивізм
Нещодавній фестиваль «Нове кіно України», що мандрував столичними кінотеатрами, видав досить несподівано сумний підсумок. Йдеться не про статистику (хоча цифра 2 тисячі — а саме стільки глядачів переглянуло фестивальну програму — також наштовхує на песимістичну аналітику). І не про те, що українське кіно в кінопрокаті країни навіть з появою цього фестивалю залишається краплиною в морі. З’ясувалося, що самі режисери на ділі якось не надто переймаються долею своїх картин. А прокатники, відповідно, власними силами цю проблему не вирішать.