Про таку погоду на початку копання буряків та про таку якість сировини, як у році нинішньому, цукровиробникам нашої кліматичної зони доводиться переважно мріяти. Відсутність дощів дозволяє безперешкодно і безперервно працювати техніці, яка не грузне в розгаслій чорноземній багнюці, а сухі теплі дні дозволили коренеплодам сягнути дуже високого рівня цукристості — він у деяких господарствах «зашкалює» за 17 відсотків (для порівняння можна сказати, що торік цукристість була в середньому на 2,5 відсотка нижчою).
З 20 цукрових заводів Вінниччини (цей регіон віддавна лідирує в галузі), які оголосили про роботу в нинішньому сезоні, з початком вересня 19 запустили технологічні лінії, один цей процес трішки відстрочив. Звісно, не обходиться і без певних мінусів: затвердлий, пересушений грунт частіше ламає агрегати, «не хоче» відпускати корені, через що частина урожаю залишається в землі, зменшується термін їхнього зберігання. Але вже зараз прогнозується, що галузь вийде на торішню цифру валового випуску цукру.

Близько 15 тисяч чеків на погашення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги видали мешканцям Полтавщини станом на 27 вересня працівники Ощадбанку, повідомив на засіданні Полтавського прес-клубу заступник начальника обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України» Григорій Микитенко. За його словами, згадана кількість чеків «з'їсть» 12 мільйонів гривень боргу. А його загальна сума на Полтавщині вдесятеро більша і сягає 120 мільйонів гривень. Звісно, не кожен боржник прийде до Ощадбанку по чек, але навіть з огляду на це роботи для його працівників у регіоні ще, як кажуть, непочатий край...

Щороку протягом другого тижня листопада в Україні відзначається Європейський тиждень якості. З цієї нагоди Держспоживстандарт України започаткував Всеукраїнську виставку-конкурс дитячого малюнка «Я хочу жити в якісному світі». Цьогоріч він проходив у трьох номінаціях: «Я пізнаю якісну продукцію «Ми архітектори якісного світу» та «Кращий плакат на споживчу тематику».

Для трьох маленьких дівчаток тут усе чуже, не лише дитяча клініка в Констанц. Мову, якою з ними спілкуються лікарі, вони також не розуміють, адже Люда, Таня та Ліна приїхали з України. Всі вони мають вроджені вади серця. Саме таку історію нещодавно опублікувала одна з газет Німеччини.

На сьогодні в Україні, за даними Мінпраці, кількість безробітних сягає трьох мільйонів. Втративши з тої чи іншої причини роботу або отримавши диплом, і її, роботи, не знайшовши, українці шикуються в черги до місцевих центрів зайнятості. Інші ж —офіційно реєструють свій статус безробітного, отримуючи мінімальну допомогу 108 гривень на місяць. Але віднедавна існує ще один спосіб для тих, хто ще не знайшов свого «робочого місця під сонцем» стати корисним суспільству — взяти участь в оплачуваних громадських роботах. Це, здебільшого, підсобні й допоміжні роботи на переробних підприємствах, будівництві, упорядкування та благоустрій парків, скверів, заготівлі макулатури, ліквідація наслідків стихійного лиха абощо.

Міжнародний центр дитячо-юнацького туризму ще з радянських часів дислокується в невеликому приміщенні одного з київських житлових будинків. Ентузіасти-мандрівники, загартовані у «військово-польових» умовах походів, не лише продовжують навчати школярів туристичних премудростей. Вони ще й організовують пільгове оздоровлення гуртківців у трьох профільних туристсько-оздоровчих таборах України. Тільки цього літа тут зміцнили своє здоров'я та активно відпочили майже півтори тисячі київських школярів.

Активісти руху за етичне поводження з тваринами (відомого вже, здається, в усіх куточках світу як ПЕТА) вже замучили любителів одягу й інших виробів із хутра та шкіри. І хоча принаймні на Заході вже, очевидно, жодна пані у розкішній шубі навіть не дивується, коли над головою в неї розгортають плакат із зображенням убитої лисиці чи норки, з якої здерли шкурку (так «петівці» розважаються частенько), й обзивають «убивцею», «живодеркою» тощо, приємного в цьому все ж мало.

Нарешті свою зірку на знаменитій Алеї слави у Голлівуді отримала і Шарліз Терон. До речі, це «світило» (2291-ша за ліком на Алеї) розташоване майже навпроти театру «Кодак», де Шарліз минулого року отримала свій поки що єдиний «Оскар» за фільм «Монстр».

Найвідомішою піснею у світі, виявляється, є We Are The Champions легендарних британців із гурту «Квін». Звісно, значна частина меломанів була б ладна з цим посперечатися і запропонувала б на лідера хіт-параду якусь іншу композицію (може, навіть з репертуару тих же «Квін»), але ми, зрештою, вже звикли до того, що кожне нове «най»-опитування навіть з однаковими запитаннями демонструє різні результати, подекуди — геть протилежні. Словом, на колір і смак — товариш не всяк, тому просто продовжимо називати список тих пісень, які 700 тисяч чоловік, опитаних компанією «Соні Ерікссон», внесли до десятки найвідоміших.

Прийнято вважати, що «стирити» ядерну боєголовку крилатої ракети й «загнати» її на базарі можуть лише в Росії, продати півтанка — в Україні. Але, виявляється, і вояки звитяжного блоку НАТО не в тім'я биті. Так, стало відомо, що старшина військово-морських сил Великої Британії продав через комісійний магазин ноутбук із секретною інформацією про крилаті ракети. А пішов він на такий крок, аби... розплатитися з казино.