Їх не так багато на мапі України — міст, що стояли біля витоків нашої історії. Володимир-Волинський, Коростень, Переяслав — нині це невеличкі районні центри із кількома десятками тисяч мешканців, де «хмарочоси» не піднімаються вище дев'ятого поверху, а час тече неквапно і розмірено. Але є якийсь особливий шарм у цих містечок, що пам'ятають велич княжої доби і знають, «откуда єсть пішла земля Руська». До цієї когорти належить і райцентр Дубровиця на Рiвненщинi, що днями відзначив 1000-ліття від першої писемної згадки про місто.

Свого часу «УМ» вже писала про унікальні печери на півдні Тернопільщини, подібних яким немає в усій Європі. Зрозуміло, що вони є одним з найпривабливіших туристичних об'єктів регіону, і особливо — печера під назвою Кришталева поблизу села Кривче Борщівського району, де ще за радянських часів було обладнано дуже зручний екскурсійний маршрут. І ось віднедавна він став недоступним навіть для закордонних туристів через досить специфічні причини. «Вето» на відвідування мальовничого підземелля наклала районна санепідемстанція після того, як мешканці Кривчого звернулися до місцевої влади зі скаргою, що екскурсійні автобуси геть «розбили» сільські дороги, а територія навколо печери через великий наплив людей опинилася в антисанітарному стані.

Контрольно-ревізійне управління в Черкаській області докопалося до арифметики, яку вміло нотували обласні перевізники, набиваючи кишені за рахунок пасажирів-пільговиків.

Уперше ужгородці зможуть побачити відомих художників, які малюють на стінах, з Києва, Львова, Донецька, Одеси, Тернополя і, ясна річ, Закарпаття. Графіті давно вже стало невід'ємним елементом сучасної молодіжної культури. Але для більшості обивателів воно до сьогодні є чимось нелегальним чи негативним, принаймні — незрозумілим.

Археологiчні дослiдження старовинного фундаменту Десятинки, якi почалися влiтку цього року, хоч ненадовго, але заспокоїли противникiв вiдбудови на Старокиївськiй горi чергової культової споруди. Адже поки дослiдження не закiнчаться, там нiхто нiчого не збудує. Поява на мiсцi розкопок екскаваторiв, якi посилено рили землю, та вантажiвок, якi щодня вивозили тонни грунту за мiсто, пояснювалась дуже просто — щоб дiстатися до «того самого» камiння, треба було розчистити мiсце вiд смiття. А його, як розповiв начальник Головного управління охорони культурної спадщини КМДА Руслан Кухаренко, назбиралося немало, тож науковцi звернулися за допомогою до будiвельникiв. «Ви б тiльки бачили, в якому жахливому станi був фундамент Десятинної церкви! Пiсля вiйни там зробили смiттєзвалище, куди звозили будiвельне смiття, i рештки вiд розборки з Хрещатика укрили територiю метровим шаром. Згодом його закатали в асфальт i виклали камiнцями, буцiмто це i є справжнiй фундамент, —розповiдає пан Кухаренко. — У 80-тi роки ще пiвметра бетону туди загатили, знову навалили смiття i вимостили викладку до ювiлею Києва. Таким чином, справжнi залишки церкви лежали на глибинi пiвтора—два метри».

Чим ближче до 1 січня, тим голосніше в парламенті говоритимуть про, буцімто, нездарність економічного блоку уряду і тим важче буде прийняти бюджет на наступний рік. І хоча й без того було зрозуміло, що в Кабмін за умов передвиборчої кампанії пішли працювати «камікадзе», доля основного фінансового документа 2006 року викликає чималу тривогу. При тому, що після відставки уряду основна постать економічного блоку — міністр фінансів Віктор Пинзеник — залишилася на місці, інша впливова постать — міністр економіки, яким став Арсеній Яценюк, може таїти в собі сюрпризи. Крім того, поки що непередбачуваною залишається поведінка іншого учасника бюджетного процесу — впливових парламентських фракцій, які традиційно використовують його в політичних цілях.

Днями Посольство Франції в Україні запросило у гості українських гуманітаріїв. Приводів для зустрічі знайшлося два. По-перше, посол Франції в Україні Філіпп де Сюремен з величезною приємністю оголосив про те, що відомий український учений, почесний президент Асоціації «Україна—Франція» Мирослав Попович став кавалером ордена Почесного легіону. «Мирослав Попович належить не до самопроголошеної еліти, а до еліти, визнаної всіма, — сказав пан посол. — Я пам’ятаю, коли ми були у Гурзуфі, до нього підходило так багато людей, щоб просто потиснути руку. А на міжнародному рівні він переконливо доводить, що без України не може бути Європи. Ми пишаємося тим, що тепер серед кавалерів нашого ордена — і Мирослав Попович». «Я сприймаю цю нагороду як взаємодію між двома нашими народами», — відповів орденоносець Мирослав Попович.

Сама преамбула надзвичайної події здається досить банальною. Позавчора під вечір виконуючий обов'язки міського голови Дніпродзержинська Володимир Добринін був затриманий при спробі отримання хабара у сумі 1000 доларів. Інформацію про те, що високий посадовець вимагає незаконну винагороду, правоохоронці отримали від директора одного з колективних комунальних підприємств міста.