Учора Королівська Шведська академія наук оголосила у Стокгольмі, що цьогорічна Нобелівська премія з хімії дісталася одному французькому та двом американським ученим: 74-річному Іву Шовену, почесному директору Французького інституту нафти, що в місцевості Рюель-Мальмесон, 63-річному Роберту Х. Граббсу з Каліфорнійського технологічного інституту, місто Пасадена, штат Каліфорнія, та 60-річному Річарду Р. Шроку (швейцарцю за походженням) з Массачусетського технологічного інституту, місто Кембрідж. Американці мають докторські звання з хімії.

Цьогорічний приїзд брацлавських хасидів, віруючих іудеїв, до Умані, які тут традиційно поклоняються могилі свого святого — цадика Нахмана, просять у нього благодаті на весь рік та святкують єврейський Новий рік Рош- Ха - Шана, увінчався неординарною подією. На березі ставка, де хасиди здійснюють омовіння, міліція знайшла гранату.

Лише дивом потужна канонада не пролунала позаминулої ночі за шість кілометрів від Житомира, поблизу села Довжич. Як повідомили «УМ» у Центрі пропаганди МінНС у Житомирській області, о 21.15 на диспетчерський пульт служби «01» надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду на автодорозі Новоград-Волинський — Житомир. Аварія виявилася непересічною, адже на дорозі перекинувся вантажний автомобіль «Мерседес» із військовими боєприпасами. Кожної миті міг пролунати вибух. До того ж вантажівка пересувалася в колоні інших «Мерсів» з небезпечним вантажем, тож одним армійським «феєрверком» навряд чи обійшлося. Але пронесло...

Законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт», який так бурхливо обговорювали наприкiнцi минулого мiсяця вiтчизнянi автоперевiзники, скоро буде поданий на розгляд народних депутатiв. Міністерство транспорту та зв'язку, яке готує проект до другого читання у Верховній Раді, сподiвається, що цей документ розв'яже цiлу низку непорозумiнь, з якими сьогоднi мало не щодня стикаються таксисти.

Стаття, яка з'явилася позавчора в російському журналі «Фінанс», викликала в Росії ефект бомби. «Найвдаліший спосіб залишитися при владі для Володимира Путіна після закінчення другого президентського терміну — створення нової держави, на яку російська Конституція вже не буде поширюватися. У Кремлі вже почали обговорювати нову для політичних аналітиків розкладку — злиття Росії і Казахстану, в результаті якого може бути створена нова держава площею 88 відсотків від території Радянського Союзу», — такими словами розпочинається стаття головного редактора часопису Олега Анісімова.

На київських стовпах, парканах, стінах і транспортних зупинках парламентські вибори вже почалися й набирають обертів. Якщо листівки «синьої» опозиції — із закликами здавати помаранчеву символіку — трималися недовго й та акція відгуку серед киян не знайшла, то нова «оранжева» опозиція діє значно активніше й у вигляді наочної агітації представлена значно ширше.

Спеціальне опитування, проведене Нобелівським інститутом в Осло, визначило найкращий літературний твір усіх часів. Найвизначніші письменники сучасності оцінювали твори Гомера, Шекспіра, Толстого, Достоєвського, Фолкнера, Кафки, Маркеса та інших письменників. Серед усіх шедеврів найкращим в історії людства було визнано роман Сервантеса «Дон Кіхот», 400-річчя з дня появи якого світова культура відзначає цього року.
1605 рік навряд чи можна вважати щасливим для культури Іспанії, яка переживала часи втрати колишньої величі. І, як завжди трапляється в епоху змін, вона була позначена появою в Іспанії шеренги чудових письменників, художників, вчених. Недарма часи на перетині XVI і XVII століть, коли жили і творили Сервантес, Лопе де Вега, Кальдерон, Тірсо де Моліна, Кеведо, Гонгора, Ель-Греко, Веласкес, Мурільо, попри всі жахіття інквізиції прийнято називати «золотим часом». Європа переживала бурхливу й тривожну добу соціальної депресії. Розквітли містичні настрої, релігійний фанатизм. «Життя є сон» — саме так зветься співзвучна тодішньому безчассю драма Педро Кальдерона. Але навряд чи серед усіх тодішніх біографій знайдеться схожа на життя Сервантеса. Доля «вишкірилася» на нього від самого дня народження. Про нього говорили: «Якщо так писати змушують його злидні, то дай Боже, щоб він ніколи не жив заможно».
Його роман «Дон Кіхот» став своєрідною енциклопедією тодішнього життя Іспанії. До вуст божевільного «лицаря сумного образу» автор вклав пережиті ним самим уроки внутрішнього зростання. Фігура зворушливого старого, який грається в життя, мов дитина, романтика, який плутає чудову мрію з жорстокою дійсністю, героїчного втікача від реальності, стала символом благородних, але безплідних зусиль. Його образ назавжди закріпився в мистецтві, філософії, у політичному символізмі. А такі «стовпи» іспанської філософської думки, як Мігель де Унамуно та Хосе Ортега-і-Гасет, вважали цей безсмертний твір квінтесенцією національної ідеї Іспанії.

Запитань до Президента у суспільства — безліч. Почути відповідь на них від самого Віктора Ющенка вдається набагато рідше, ніж того хотілося б. Хоча якби обіцянка В. Ю., не раз повторювана ним під час минулорічних виступів на Майдані (про те, що влада регулярно «виходитиме до народу» й інформуватиме його про свої дії), виконувалася сумлінніше, то, можливо, багато кроків Президента сприймалися б у народі з більшим розумінням. А, відповідно, і рейтинги нової влади затрималися на значно вищій, ніж це є зараз, позначці.

Дивна річ. Подібно до того, як пару років тому Леонідa Кучму постійно запитували, чи він, бува, не збирається на третій президентський термін, так тепер Леоніда Даниловича питають, чи не піде він на парламентські вибори. А от відповіді Кучми, який уже начебто «зав'язав» із політикою, не змінюються. «Не збирався і не збираюся», — відказав він журналістам. Леонід Данилович зазначив, що вже визначився зі своїм майбутнім — це благодійницька діяльність.