Прізвище колишнього помічника начальника Управління «К» СБУ Валентина Крижановського широкій громадськості стало відоме минулого року, коли він звинуватив голову СБУ Ігоря Дріжчаного у контрабанді бракованого гафнію до Китаю, спробі заволодіти 435 мільйонами доларів з рахунків Павла Лазаренка та низці інших злочинів. «Подільником» голови СБУ він назвав ще й заступника Генпрокурора Віктора Шокіна. Одразу після цього у Крижановського стріляли у центрі Києва, а через кілька днів він зник із військового госпіталю, в якому лікувався. I ось нещодавно полковник знову «сплив» — цього разу в російській Твері, у СІЗО. Його мали екстрадиювати до України, де проти нього порушено вже три кримінальні справи, але натомiсть Крижановський отримав російське громадянство i став недосяжним для каральної системи України. Ганьба для держави, адже співробітник вітчизняних спецслужб, який знає чимало таємниць, просив політичного притулку в РФ через... переслідування i порушення прав людини в Україні! Принаймні так він сам стверджує. СБУ вважає таке рішення Росії щонайменше не дружнім.
Тим часом навколо постаті Крижановського виникло чимало міфів та легенд (шпигун, зрадник, контрабандист, друг мафії), які він до цього часу не спростовував, бо у вигнанні та у СІЗО не мав такої можливості, тоді як його опоненти не довели протилежного, бо ніяких доказів не мають. Якщо не вважати такими окремі припущення анонімних фахівців та інформацію СБУ, не закріплену вироком Феміди. «Україна молода» не ставила за мету відбілити чи, навпаки, ще більш очорнити імідж полковника. Хто він насправді, судити читачам. Цікавою була його позиція. Тим більше, що інтерв'ю Крижановського нашій газеті стало не лише ексклюзивним, а й узагалі першим в його біографії. Інше скандальне інтерв'ю «Известий» нібито з ним він називає «фальшивкою». З Валентином Крижановським ми зустрілися майже конспіративно, в одному з московських готелів. Після СІЗО він помітно схуд, але оптимізму не втрачає. «УМ» приємно вразило бажання російськомовного полковника спілкуватися саме українською, за вісім місяців російського «вигнання» — це була перша для нього можливість почути рідну мову.

Важко повірити, але навіть у центрі столиці, де на кожному кроці стоїть міліціонер, кожен із нас серйозно ризикує. Троє працівників радіостанції «Наше радіо» серед білого дня в центрі столиці стали жертвами викрадення і, можливо, серйозно ризикували власним життям. Про це вчора розповів на прес-конференції в УНІАНі генеральний директор «Нашого радіо» Богдан Болховецький.

В українському війську — друга за останній тиждень гучна трагедія. У навчальному класі стрільбища однієї з військових частин Київщини від вогнепального поранення загинув рядовий. Як повідомляє прес-служба Генеральної прокуратури України, інцидент стався у середу.

Українців дедалі меншає. Прогнози демографів невтішні: в Україні немає кому народжувати, зате є кому вмирати. Ми не переймаємося власним здоров'ям, а державi — не до тривалостi нашого життя. Щороку 300 тисяч наших спiввiтчизників помирає. І найстрашніше, що серед них усе більше молодих людей. Здебільшого чоловіків. Чи можна змінити страшну тенденцію, що залежить тут від нас, а що — від держави, розповідає заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Елла Лібанова.

Знову наші моряки під прапором чужої держави потрапили до рук піратів ХХI століття — цього разу викрадення сталося у Нігерії, на борту норвезького корабля «Північний товариш». Як повідомили «УМ» у прес-службі Міністерства закордонних справ України, зловмисники вночі викрали чотирьох членів екіпажу (двох українців і двох норвежців) у той момент, коли корабель пришвартовували до американської нафтової платформи (судно, на якому працювали наші земляки, якраз обслуговує нафтові платформи біля берегів Нігерії). Нині місцеперебування моряків, захоплених у заручники, встановлене.

«Зелений» сезон овочів і фруктів у розпалі, отож наїдаймося на весь наступний рік наперед! Тим більше що експерти, незважаючи на несприятливі погодні умови навесні, зазначають: голодними не залишимося, наросте усякого вдосталь. Ще й не знатимемо потім, де дівати. Чи не найбільше пощастило цьогоріч із овочами. За даними Проекту аграрного маркетингу, 2006 рік стане рекордним за обсягом виробництва томатів, а ціни на них очікуються порівняно низькі. Як зазначають експерти, погодні умови цього року дуже сприяють червоненьким. Відтак це неминуче приведе до досить низьких цін у сезон масового збирання, впевнені фахівці. «Уже зараз ціни на томати в середньому на 10—20 відсотків нижчі, ніж у минулому році», — зазначає Андрій Ярмак, заступник директора, головний спеціаліст з ринкової інформації Проекту аграрного маркетингу. А попереду ще ж сезон консервування! До речі, Україна нині перебуває на 6-му місці в Європі за обсягами виробництва томатів, поділяючи його з Португалією. Так що доженемо і переженемо!

Добробут родин Іванових дідів-прадідів і власне його батька Дмитра багато в чому залежав від «овечого чинника». У передгір'ї Бескидів кам'яниста земля не плодила в достатку зерно і городину. Та й придатних для обробітку грунтів тут завше було обмаль. Виручала домашня живність, зокрема невибагливі в утриманні вівці: молоко і м'ясо рятували від голоду, перероблена на одяг шерсть зігрівала в люті морози. Вівчарство формувало й особливий спосіб полонинського життя. З кінця весни, коли вільні від лісових насаджень поляни вкривалися соковитим різнотрав'ям, і аж до Покрови безлюдні в іншу пору року схили оживали голосами чабанів, овечим меканням і застережливим гарчанням собак, котрі оберігали отари від нападу хижаків.

«Привіт, я Моніка». Так, сама того не усвідомлюючи, свого часу не раз представлялася при знайомстві Кортні Кокс. І в цьому, зрештою, немає нічого дивного, адже телесеріал «Друзі», в якому Кортні зіграла роль Моніки Геллер, не лише вивів актрису «в люди», тобто зробив її справжньою знаменитістю, а й протягом цілих десяти років становив значну частину її життя... А це, погодьтеся, не жарти.
«Друзі» — унікальне явище. Немає нічого дивного в тому, що серіал і його героїв (відповідно й акторів, які протягом усього цього часу втілювали їх на екрані) обожнюють американці — веселе компанійське «мило», від і до насичене дуже, дуже смішними, але суто американськими жартами. Однак, незважаючи на це, від «Друзів» у захваті й Європа, й Латинська Америка, і Росія і, звісно, Україна (до речі, саме зараз улюблений усіма серіал знову демонструє «Студія 1+1»). Коли десять років «співжиття» з улюбленими героями закінчилися, мільйони людей гірко ридали. Плакали й актори, і зовсім не через те, що останнім часом отримували за кожну серію «Друзів» по мільйону доларів кожен. Просто весела шістка так зжилася зі своїми героями, що жоден із них уже не мислив свого власного «я» без Чендлера, Джої, Рейчел, Моніки...
Однак усе хороше рано чи пізно закінчується, і треба якось жити далі. Вони живуть — знімаються в серіалах і повнометражних фільмах, постійно потрапляють у колонки світської хроніки й об'єктиви папараці. Та справжніми зірками «позадружнього» періоду, за великим рахунком, стали лише Дженніфер Аністон і Кортні Кокс. Ну ще, можливо, Метью Перрі... Але до дівчат йому далеко. Ще б пак, адже вийти заміж за Бреда Пітта йому точно не судилося. Щоправда, Кортні за нього теж не виходила, а однак досягла неабияких висот. І хай навіть вона ніколи не отримає «Оскара» (хоча загадувати наперед, звісно, не варто) — слави, грошей і любові прихильників на її долю вистачить сповна.

Спекотної суботи ліпшого місця для розмови творчих людей, ніж Дубовий гай, у Запоріжжі годі було шукати. Там і відбулася моя зустріч зі співавторами проекту «Українські святині» киянами Леонідом Гопанчуком та Іриною Олійник.

Українська економіка, вийшовши у травні з крутого піке, впевнено набирає темпiв. За попередніми оцінками, за підсумками семи місяців ВВП збільшився на 6 відсотків, а промисловість зросла на 4,8 відсотка. Ясна річ, це є результатом роботи попереднього «помаранчевого» уряду. Тепер потрібно не упустити можливостей, які відкрилися. Якщо справи і далі так підуть, то за результатами року буде виконано прогнозований у бюджеті-2006 показник зростання ВВП у 7 відсотків, навіть зважаючи на сезонне уповільнення в листопаді-грудні. Проте в країні почала розкручуватися так звана вторинна інфляція, викликана підвищенням тарифів на газ і електроенергію для населення. Отож потрібна філігранна робота уряду в співпраці з Нацбанком, щоб утримати здобутки.