У кишені лишилася остання двадцятка. Решту повисмикував по ринках та гастрономах (слово «маркети» мені нічого не каже - спізнився поколінням). А від портмоне свідомо відмовився. Через тісняву в громадському транспорті та її наслідки. Може, хоча б щось збережеться...
...хоча б оця двадцятка. Гарного екологічного кольору, з ювіляром Іваном Франком на одному боці та Львівською оперою на іншому.
Перший матч третього кола відбору до Ліги чемпіонів між «Динамо» й «Фенербахче» у Києві залишив враження переваги віце-чемпіонів України над віце-чемпіонами Туреччини не тільки в рахунку, а й за грою. Щоправда, всі розуміли: своє право на вихід до групового турніру Суперліги треба буде доводити на берегах Босфору, де й господарі діятимують інакше, і вболівальники створюють справжнє пекло для гостей.
Незважаючи на «непрезентабельну» погоду, надвечір до Національного заповідника «Софія Київська» з'їхалися кілька сотень «VIPів» усіх мастей. Як повідомляє прес-служба Президента, на урочисте офіційне прийняття з нагоди Дня незалежності було запрошено понад тисячу гостей: урядовців, народних депутатів, керівників дипломатичного корпусу, акредитованого в Україні, представників місцевої та регіональної влади, спортсменів, громадських діячів тощо.
Учора до Донецька прибув літак МНС Росії, щоб забрати на батьківщину тіла своїх громадян, які загинули в авіакатастрофі 22 серпня. Йдеться, звісно, про тих, чиї останки упізнали родичі. На момент, коли верстався номер, таких було 80. Загалом, нагадаємо, в авіакатастрофі Ту-154 загинуло 170 осіб (десятеро з них - члени екіпажу, а 45 - діти, молодші 12 років). Загинули навіть цілі сім'ї, адже літак летів до Санкт-Петербурга з курортної Анапи. У списку загиблих, оприлюдненому на сайтах МНС Росії та авіапідприємства «Пулково», по двоє, троє, а то й четверо-шестеро людей мають однакові прізвища. Через це на упізнання довелося викликати навіть сусідів, бо, крім них, більше нікому доручити цю складну місі
Останні п'ятнадцять років життя українців були щедро «приправлені» історичними подіями: студентське голодування, підняття синьо-жовтого прапора, незалежність, Помаранчева революція. Як будуть висвітлюватися цi та iншi політичні події у навчальній літературі, цікавить і їх «винуватців», і все суспільство. До речі, у «Новому довіднику з історії України» за 2006 рік останнім записом все ще є такий: «Відповідно до Конституції України, Президент призначив Прем'єр-міністром України провідного лідера Помаранчевої революції Юлію Тимошенко. Країна вступила в новий історичний період свого розвитку».
Як планують донести до школярів інформацію про сучасний розвиток України, «УМ» розповів доктор історичних наук, головний редактор видавництва «Генеза» Олександр Удод.
За останні кілька тижнів тільки лінивий журналіст на Заході не писав про те, що Дженніфер Аністон або ось-ось виходить заміж за свого бойфренда Вінса Вона, або навпаки — категорично з ним розсварилася, і розгніваний Вон скасував весілля. Врешті-решт самій зірці це до смерті набридло й Джен особисто оголосила: ніякого весілля не буде. І зовсім не тому, що вони з Вінсом посварилися. Виявляється, про одруження досі не було й мови — незважаючи на те, що парочка досить давно зустрічається й живе разом, узаконювати свої стосунки з новим коханим колишня дружина Бреда Пітта поки що не збирається. Надто довго гояться рани, завдані зрадою екс-чоловіка...
У серйозні неприємності вляпалася Мадонна, наважившись відвідати Москву. Поки тамтешня публіка з руками відриває квитки на шоу поп-королеви, російська мафія з кожним днем дедалі більше навісніє. Ще б пак, адже сумнівно, щоб менеджери співачки поділилися прибутками з московськими «хрещеними батьками», як ті звикли. А прибутки з продажу квитків — варто зазначити, далеко не найдорожчих як для шоу такого рівня — очевидно, зашкалюють.
Велика справа — принципи. Сказав «не зрадь Майдан» — і, як писав великий Каменяр, «упадь, але не зрадь». А якщо принцип стосується такої глобальної позиції, як боротьба за чистоту довкілля в усьому світі, то тим паче.
Чим більше мода роздягає жінок, тим менше хочеться їх далі роздягати.
В історії Харківської фабрики театрального реквізиту не було жодного дня, коли б вона не працювала над виготовленням державних прапорів. За тридцять років тут пройшла не одна реорганізація, відбулася природна зміна поколінь та основних видів асортименту. Але як у перший день роботи підприємства, так і тепер, державницька атрибутика б'є всі рекорди популярності. Це єдиний вид продукції, за який виробники не вимагають від замовників передоплату і не бояться працювати на склад. Більше того, запас найбільш затребуваних варіантів українського двоколора і відповідно готовність миттєво задовольнити попит замовників, яким потрібен прапор негайно — уже давно стали іміджовою фішкою харків'ян.
