Позавчора і Київ нарешті отримав пам'ятник особистості, яка була совістю народу, прапором незалежності в 60-90-ті роки. В'ячеслав Чорновіл постав у самому офіційному центрі столиці - на розі вулиці Грушевського та Музейного провулку (спершу київська влада пропонувала «запроторити» лідера першого Руху подалі від центру, на вулицю Чорновола, колишню Косіора, але вдова Атена Пашко запротестувала, і до вдовиної авторитеної думки довелося дослухатися).

У Полтаві відкрито меморіальну дошку на вшанування пам'яті голови Директорії УНР, отамана Симона Петлюри. Це перша за 15 років матеріалізована в мармурі шана видатному полтавцю Петлюрі. Адже досі у тутешньому Краєзнавчому музеї немає експозиції, присвяченої Петлюрі, зате є куточок мамонтів та інших первісних істот.

Колосся, паляниці, мед із різних полів і квітів, картини, вишивки і багато інших символів достатку тішили око гостей, які прибули 22 серпня до Богуслава погуляти на обласному святі Незалежності, влаштованому Київською обласною держадміністрацією. Навіть йогурти й кефір у барвистих упаковках мимоволі нагадували тим, хто народився ще «за совєтів», убогу тару епохи залежності.

Незалежно від того, якою й чиєю є влада, на День незалежності в нашій державі вже традиційно поповнюються лави Героїв України, орденоносців та «народних і заслужених» усіх мастей - від артистів і юристів до шахтарів і вчителів.

«Роман Єрохін своєю роботою розкрив дуже багато економічних злочинів, за що його оцінили у Києві і перевели до столиці. Ще більшу оцінку йому дали бандити, які пішли на жахливу справу. І справою честі для нас є розслідувати цей злочин», - так прощався з покійним товаришем на міському цвинтарі у Макіївці один із донецьких правоохоронців.

Чинна урядова коаліція поставала під акомпанемент розмов про потребу єднання України. Тож не дивно, що ця тема матеріалізувалася i в значній частині промови Президента Віктора Ющенка, яку він виголосив на Софійському майдані під час святкування 15-річчя незалежності України. Та й загалом Віктор Андрійович багато говорив про те, що можна потрактувати як спробу віднайти об'єднавчу національну ідею.

У переддень річниці незалежності активісти «Коаліції учасників Помаранчевої революції» таки згорнули свої протестні намети на майдані Незалежності в Києві. Утім просто біля підніжжя однойменного монумента залишилися намети супротивників «широкої» коаліції з так званої «рожевої» «Пори». Однак їхнього протесту Президент 24 серпня не побачив.

«Посадив дуба», «Став чемпіоном з боксу», «Не дозволяю читати лекції іноземною мовою», «Нічого не зробив»... Такі cлова можна було побачити 24 серпня на асфальті пішохідного мосту через Дніпро. Ці написи - «номінанти» конкурсу «Що я зробив для України» - з'явилися поруч із живим ланцюгом, яким українці символічно об'єднали правий та лівий береги Дніпра.

Учора поблизу залізничної станції Крути за участі Президента й урядовців відкрито пам'ятник 280 студентам і гімназистам, які загинули тут у січні 1919 року, обороняючи Київ від радянсько-російських військ. Ця скромна станція між Ніжином і Бахмачем стала місцем-символом героїзму, про яке десятиліттями розповідали пошепки.