Липень—серпень 1991 року
Триває робота над новим Союзним договором — цей документ, ініційований президентом СРСР Михайлом Горбачовим, мав би зупинити процес розпаду Радянського Союзу, водночас послабивши повноваження центральних органів влади і розширивши права союзних республік. Його підписання планувалося на 20 серпня. З цим не погоджується велика група вищого керівництва СРСР, яке вважає позицію Горбачова відступом і державною зрадою.

Формальне святкування державних свят неабияк надокучило рівненським організаторам урочистостей до 15-річчя незалежності України. Щоб із пасивних глядачів рівняни стали безпосередніми й активними учасниками дійства, а водночас прославили Рівне на всю Україну, вирішено було... піти на рекорд. Кожен, хто прийде на центральний майдан міста у вишиванці чи вишитому вбранні, зможе долучитися до встановлення рекорду — «Найбільша кількість людей у вишиванках, зібраних в одному місці». Саме так звучить офіційна назва майбутнього рекорду, який буде внесено до «Книги рекордів України». Туди вже подано відповідну заявку. Всіх учасників реєструватимуть, працюватиме спеціальна комісія — організатори рекорду дуже відповідально підходять до цього проекту.

Алекс — естонець, продюсер, у минулому фабрикант — власник макаронної фабрики, студії, що робила рекламні і музичні фільми, кінокомпанії Cinema Nouveau, яка займає перше місце в Естонії за обсягами прокату, людина, що зробила перший фільм для кінотеатру українською мовою. Це був «Карлсон», але не радянський мультфільм 70-х років, а новий, шведсько-норвезький, режисера Вібеке Ідсьо. В українській версії Малюка озвучувала Ані Лорак, Карлсона — Олег Скрипка, це був прецедент і фурор, і завважте, це було ще до постанови Кабміну про обов'язкове дублювання, титрування чи озвучення фільмів у прокаті українською мовою.
У кінці жовтня — на початку листопада Алекс Ковські випустить у прокат датський мультфільм «Теркель і халепа» — молодіжну комедію-трилер, в якій представлені майже всі актуальні музичні напрями — хіп-хоп, реггі, альтернативна музика. В українському варіанті «Теркеля» музичні композиції виконуватимуть Олег Скрипка, групи «ТНМК», «Мандри», «Mead Heads» і «Вася Clab». У шестикласника Теркеля є мама, яка ніколи не випускає цигарку з рота, тато, що завжди читає газету і говорить тільки «ні», і божевільний дядечко Стюарт. Шкільне життя Теркеля доволі типове — бійки, дружба, симпатії, але в його житті є місце страшним загадкам, чорному гумору і дивним героям. У компанії кажуть, що цей мульт — доволі свіже слово в своєму жанрі.
Про особливості національного кінопрокату очима естонського продюсера ми і поговорили з Алексом Ковські в офісі його київської компанії «Ательє промоцій» на лівому березі.

Не одне покоління керівників профільного міністерства називали київський напівмарафон «Кубок Незалежності» значною подією в спортивному житті країні. Минулого ж року, коли чомусь лише в Міністерстві культури почали укладати сценарій святкування Дня незалежності, вирішили, що потрібно позбутися деяких застарілих заходів у центрі столиці. А в підсумку разом із «водою» непомітно виплеснули «дитя» — ровесника незалежності — напівмарафон. Тоді «спорторги» міста змушені були перенести цей захід на День фізкультурника, хоча багато хто обурювався, що «Кубок Незалежності» проводиться на декілька тижнів пізніше за однойменне свято. Сподівалися, що ситуація виправиться хоч цього разу, на 15-ту річницю Незалежності, але популярного змагання немає у програмі знову. А все через те, що, думаючи про великі державні програми, потрібно спочатку поміркувати, кому довірити їх реалізацію.

З ініціативи голови Комітету Верховної Ради з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму Миколи Томенка у суботу в Черкасах візьме старт нове всеукраїнське спортивне свято — «Спортивні ігри України: фестиваль зірок спорту». Напередодні дійства їхній ініціатор підтвердив журналістам, що профільний комітет парламенту прагне не лише раз на рік збиратися для обговорення проблем розвитку українського спорту, а й підтримувати шкільне фізичне виховання, місцеві спортивні клуби, представники яких одержать під час фестивалю можливість пройти майстер-класи із зірками вітчизняного спорту.

В історії України було чимало синьо-жовтих прапорів — однаково важливих і по-різному символічних. Перші стяги у вікнах сміливих студентів і двоколори на флагштоках міських рад, перший державний прапор на Олімпійських іграх та чемпіонаті світу з футболу... Врешті перший у житті прапорець у руках кожного з нас — із різної нагоди. Але був іще один стяг, якому судилося зіграти символічну й дуже вагому роль у житті Української держави: величезний синьо-жовтий прапор, який внесли народні депутати 24 серпня 1991 року до сесійної зали Верховної Ради, аби тим самим засвідчити народження незалежної України. Ці кадри бачив кожен із нас: група депутатів заходить до зали, розгорнувши стяг: на першому плані — усміхнений, щасливий В'ячеслав Чорновіл, поруч — Іван Заєць, Володимир Яворівський, Микола Поровський... Далі було те, про що кожен знає, — хоча б зі шкільних підручників: 4 вересня того ж року над куполом будинку Верховної Ради замайорів національний синьо-жовтий український прапор, а 28 січня 1992 року він отримав статус державного. Почалася для нашого двоколора зовсім інша, вже «легальна», історія. А символічний стяг, якому судилося «очистити» сесійну залу Верховної Ради, на десяток років кудись подівся...