Якщо ви бували за кордоном, то, можливо, звернули увагу, що там, окрім усіх переваг і принад капіталістичного життя, навколо великих мегаполісів зведені котеджні містечка. Охайні будинки із зеленими газонами справді милують око. Якщо не були, то принаймні могли це бачити по телевізору.

Як грім серед ясного січневого неба, став для технолога-модельєра Світлани Пахолюк, котра мешкає у невеликому старовинному місті Тисмениця, що неподалік Івано-Франківська, телефонний дзвінок із неймовірно радісною новиною: вона стала переможницею спільної рекламної кампанії Western Union і банку «Фінанси та Кредит» — «Гайда сім'єю до Діда Мороза». На прес-конференції, що відбулася в обласному центрі Прикарпаття з цієї нагоди за участю регіонального віце-президента компанії у Східній Європі та країнах СНД Джонатана Кнауса, регіонального менеджера компанії в Україні, Грузії і Вірменії Михайла Бабіренка, директора з маркетингу в країнах Східної Європи та СНД Сергія Вергуса та заступника голови правління банку «Фінанси та Кредит» Ігоря Львова, пані Світлана отримала сертифікат на поїздку у Фінляндію, де, як відомо з дитинства, має постійну прописку Дід Мороз.

Для роботи над новим товаром підписано протокол намірів із французькою компанією, що є світовим виробником обладнання, необхідного для такого виробництва.
Що це за новий продукт — біоетанол? Здатний замінити бензин, він може не лише поліпшити екологію, а й підвищити енергозберігання. На думку директора об'єднання «Сумиспирт» Володимира Мельника, виробництво такого продукту зміцнить енергетичну та економічну незалежність України. Отже, продукт, можна сказати, стратегічний.

1983 року комуністичний режим у СРСР, як і впродовж півстоліття до того, вперто відмовлявся визнати злочин геноциду, вчиненого ним проти української нації. Відгородившись залізною завісою від цивілізованого світу, маразматичні кремлівські вожді сподівалися на те, що їм назавжди вдалося поховати правду. В Україні про трагічні 50-ті роковини Великого Голоду офіційно не згадали жодним словом, а люди в полоні страху перед владою говорили про нього хіба що пошепки. Натомість ця тема фігурувала у документах ЦК КПУ, що до розвалу СРСР і проголошення незалежності України зберігалися під грифом «таємно». Таємне раніше чи пізніше стає очевидним. Так сталося і з документом, датованим 23 лютого 1983 року.

Наїдатися, не знаючи міри, — заняття вельми ризиковане. Особливо якщо набивати свій шлунок усяким смакотинням не один день, а кілька тижнів поспіль. Наслідків довго чекати не доводиться — найчастіше больові «акції протесту» в нашому організмі влаштовує печінка, тим самим даючи знати, що більше не спроможна витримати знущання у вигляді харчового навантаження. У пошуках відповіді на запитання «що їсти, аби живіт не болів та в боцi не кололо?» кореспондентка «УМ» завітала до Національного музею медицини України. Директор музею Вадим Шипулін, який також є доцентом кафедри факультетської терапії №1 Національного медичного університету імені Богомольця та консультантом-гепатологом Державного управління справами, погодився розповісти про тонкощі споживацьких смаків людської печінки.

У селі Сахнівка Корсунь-Шевченківського району є унікальна школа, в якій ще 20 років тому з'явилися обсерваторія, басейн, музей, спортивний комплекс. Причому все це побудовано не завдяки багатим спонсорам, а через те, що у 1959 році до Сахнівки потрапив за розподілом молодий учитель фізики Олександр Захаренко. Він зумів надихнути вчителів школи та сільську громаду на те, щоб люди не шкодували часу та грошей на добру справу.
Як розповів син Олександра Антоновича Сергій Захаренко, реальна вартість двоповерхового шкільного музею становила на час побудови (60-ті роки минулого століття) близько 80 тисяч рублів. У той час районна влада виділила усього 18 тисяч. Звідки ж узялися «зайві» тисячі? «Це люди самі все робили — і стіни зводили, і вікна, двері, меблі... поробили» — розповів Сергій Олександрович.

«Небезпечно для життя» — фраза, знайома кожному з дитинства. Такими слоганами були розписані трансформаторні будки, які стояли ледь не на кожному кроці нашої безкрайньої тоді Батьківщини, що називалася СРСР. Ці написи читали мешканці міст і сіл, діти і представники найрізноманітніших професій та соціальних прошарків, не помічали їх хіба лише ті, хто «бачив світ із вікна свого персонального автомобіля». З цими словами ми росли, вони міцно вкарбувалися нам у підсвідомість. І ... з простого словосполучення трансформувалися у потужну ідіому, яка стала гаслом, можливо, не завжди усвідомлюваним, епохи часів розвиненого соціалізму. Більше того — воно залишається актуальним і сьогодні. «Небезпечно для життя» — кілька десятків таких написів на щитах трансформаторних будок перетинають сцену, на якій розгортаються події чорної комедії «Четверта сестра». Небезпечним для життя було, власне, життя героїнь цієї п'єси. Небезпечною для психіки здорової людини — історія створення «Четвертої сестри»...

1 лютого в київському Музеї однієї вулиці (Андріївський узвіз, 2/б) відкрилась виставка «Мао — Великий Кормчий», присвячена одному з найкровожерніших ідеологів комунізму Мао Цзедуну.

39-й чемпіонат світу, що швидкоплинно відбувся в Австрійських Альпах на трасі поблизу міст Іглз та Інсбрук, особливих сюрпризів не приніс. У санях підтверджено домінування німецької школи.