Коли на екрані з'являється зображення писанки із написом «З Вами на глибоку воду!», в отця Бориса Гудзяка від зворушення тремтить голос. Під час виступу перед великою громадою студентів, колег та поважних гостей з нагоди своєї другої інавгурації, ректор Українського католицького університету закликав студентів не боятися «плисти на глибину». Привітати ректора одного з найдемократичніших ВНЗ України (своєрідної «Могилянки» у Львові) прийшли ієрархи УГКЦ на чолі з патріархом Любомиром (Гузаром), представники влади Львова та області, ректори навчальних закладів міста. Під час урочистої інавгурації Бориса Гудзяка, до залу УКУ ввірвалися звуки хіп-хопу. Гурт молодиків під гучні ритми речитативом визнав свою відданість улюбленому викладачеві. Отець Борис як лідер навчального закладу одержав від студентів університету баскетбольну майку з номером один та побажання зміцнення в університетській спільноті командного духу. Під аплодисменти і сміх присутніх отець-ректор натягнув майку поверх ректорської мантії.

Бронхіальну астму в народі називають «жабою». Iз кожним роком вона «давить» усе більше пацієнтів у всьому світі, і на це, як стверджують медики, є проста причина. Людство так захопилося процесом підкорення природи й освоєння ресурсів планети, що на Землі практично не лишилося куточка з прозорою водою, чистим повітрям і незабрудненим грунтом. Як результат — від хронічного алергійного захворювання органів дихання потерпає кожен двадцятий житель планети. За даними офіційної статистики, в Україні хворіють на бронхіальну астму 0,5 відсотка населення, а за неофіційними даними, від захворювання потерпають 5—7 відсотків українців. Таку розбіжність дослідники пояснюють низьким рівнем виявлення хвороби — на жаль, у 9 з 10 пацієнтів астма залишається недіагностованою. Але на цьому проблеми не закінчуються. Про те, яким чином покращити якість лікування хворих на бронхіальну астму, багато говорили українські та закордонні експерти, які минулого тижня зібралися в Києві на черговий науковий симпозіум.

Видатний хірург, легенда кардіології Микола Амосов свого часу сказав, що чути шуми в серці — дуже непросто. І річ не в тім, що фонендоскоп — трубка, яку лікар прикладає до грудної клітки пацієнта — дає не найчистіший звук. Річ у вмінні медика «розшифровувати» все, що йому вдалося почути за допомогою аускультації (прослуховування) серця, і відрізняти нешкідливі постукування від сигналів SOS.

Київський міський голова Леонід Черновецький вирішив, як розважатимуть мешканців і гостей Києва на День міста і День столиці. Передбачені спортивні та мистецькі заходи мають задовольнити публіку різних смаків та віку. «Думаю, ніхто розчарованим не буде», — оптимістично заявив заступник голови КМДА Денис Басс.

Перший сигнал про добродійний намір швейцарців допомогти територіальній громаді Вінниці, передавши їй кілька десятків сучасних трамвайних вагонів, надійшов до міськвиконкому ще 2003 року. Спершу його всерйоз не сприйняли — мало з якими нереальними прожектами звертаються до владних інституцій і наші громадяни, й іноземці. Проте керівники трамвайно-тролейбусного управління відповіли, зав'язалось листування, в ході якого швейцарці поцікавились станом рухомого складу, обсягом пасажиропотоку, попросили вислати фотографії ремонтної бази. Відтак приїхав співробітник київського представництва, щоб на власні очі побачити трамвайне господарство. З'ясувалося, що в Цюріху зараз міняють трамваї на надсучасні потяги типу «Кобра» (п'ятивагонний потяг із загальним салоном, низьким рівнем підлоги та кондиціюванням), а зняті з ліній машини, за рішенням уряду, безоплатно передають країнам, що потребують економічної допомоги.

У Коломийській чоловічій виправній установі №41, розташованій у селі Товмачик, нині відбувають різні строки покарання 1042 особи, засуджені вперше, але за важкі злочини, зокрема вбивства. Свого часу, в 1994 році, тут уперше в історії пенітенціарної системи незалежної України був освячений фундамент «повноформатного» православного храму, згодом зведеного і розписаного в давньоруському стилі руками осіб, позбавлених волі. Нині у виставочному залі івано-франківського художнього музею експонуються роботи, зокрема й духовного змісту, що потрапили сюди з-за колючого дроту Товмачицької колонії.

Цей потяг більше схожий на автобус, власне, і має назву рейкового автобуса. Уже кілька днів він возить пасажирів із Чернівців до Львова і в зворотньому напрямку. Зупиняється лише в Коломиї та Івано-Франківську, що дуже зручно, адже єдиний потяг прямого сполучення, яким можна було дістатися Львова, плентається цілу ніч і зупиняється біля «кожного стовпа».

Генеральною репетицією четвертого етнічного фестивалю «Країна мрій» (6—8 липня) стали цієї неділі гаївки у Музеї народної архітектури та побуту НАН України (Пирогів). Їх зорганізував рок-музикант у минулому, тепер же більше популяризатор етніки, Олег Скрипка, а підтримала «Кока-Кола». Президент підрозділу України, Росiї та Білорусі компанії Клайд Таггл на прес-конференції зазначив, що відтепер «Кока-Кола» буде підтримувати все українське. «В першу чергу це стосується співпраці з Олегом. Але ми тільки починаємо роздивлятися по боках і, можливо, будемо товаришувати з іншими активними українцями», — повідомив Клайд Таггл, тримаючи в руках вишиванку — подарунок Скрипки. «Кока-Кола» обрала саме це свято, щоб нагадати українській громаді про свій п'ятнадцятирічний ювілей в Україні і про те, що протягом усього року компанія даруватиме цілу низку незабутніх і веселих подій, які ще раз демонструють, наскільки близькими та важливими є цінності українського споживача та «Кока-Коли».

Обидві відзнаки, що вигулькнули на літературному небосхилі майже одночасно, були здетоновані — нехай і опосередковано — Національною премією імені Шевченка. Так, ініціатором Мистецької премії «Глодоський скарб» став цьогорічний шевченківський лауреат, головний редактор журналу «Кур'єр Кривбасу» Григорій Гусейнов — задля шляхетної мети підтримати молодих він не пошкодував власних преміальних. Першого лауреата премії «Глодоський скарб» вітатимуть у Києві та на Кіровоградщині — ім'я переможця, який отримає диплом і 15 тисяч гривень, буде повідомлено на урочистостях, що відбудуться 25—26 квітня. Лауреата запросять до Торговиці (батьківщина українського поета Євгена Маланюка), а також він матиме зустріч з мешканцями Кіровограда.

Протусувавшись чотири дні між книжкових стендів та розкладок на території Національного університету фізкультури та спорту, кореспондент «УМ» нових вражень, пов'язаних із поступом та розвитком вітчизняного книжкового ярмаркування, на жаль, не отримав. Хоча, як завше, було безліч нових назв книжок, свіжих імен, текстів, на появу яких нетерпляче чекали українські книгомани. Але на ажіотаж серед простих громадян цей книжковий захід не здобувся. Скрізь сновигали знайомі вже обличчя: журналісти, видавці, письменники — старші та молодші, популярні та менш відомі. Сам же ярмарок як явище залишився на маргінесах суспільства. Особливо прикро було це усвідомлювати, спостерігаючи натовпи не надто щасливих людей iз різноманітними прапорами й прапорцями обабіч експоцентру «Спортивний». Похмурих людей, яких організованими колонами, що, швидше, нагадували етап, гнали від Олімпійського стадіону до ЦВК, мало обходило, що під самісіньким носом у них розгорнулось масштабне книжкове свято.