Тоді як за пропозицією судді-доповідача Сюзанни Станік Конституційний Суд змушений був працювати навіть у суботу (коаліції не терпиться отримати «потрібне» рішення про указ Президента якнайшвидше), навколо її особи продовжує розгортатися корупційний скандал. Так, БЮТівець Григорій Омельченко просить Президента доручити Генпрокуратурі та СБУ перевірити інформацію про отримання родичами судді КС Сюзанни Станік земельних ділянок, нерухомості та автомобілів. Нардепа дивує позиція заступника Генпрокурора Віктора Пшонки, який поспішно й без будь-яких перевірок заявив, ніби ці факти не відповідають дійсності.

Той, хто має очі, нахай побачить: судова тяганина навколо указу Президента Ющенка та «війна юристів» не затуляють від зацікавлених європейців суті того, що відбувається в Україні. 18 квітня у таких солідних виданнях як німецька «Ді Вельт», польська «Жечпосполіта», італійська «Кор'єре де ла сера» та американській «Інтернешнл геральд триб'юн» з'явився відкритий лист під назвою «Політична криза в Україні».

Події в нашій державі, безперечно, неабияк турбують Кремль, який завжди прагнув тримати Україну під контролем. Тому адміністрація президента Росії Володимира Путіна вважає за необхідне посилити консультативну допомогу для керівників українського уряду та парламентської коаліції.

Представник право-консервативної партії «Союз за народний рух», екс-міністр внутрішніх справ Франції Ніколя Саркозі набрав 31,11 відсотка голосів виборців, висуванка Соціалістичної партії Сеголен Руаяль — 25,84 відсотка. Такі попередні офіційні дані, оголошені вчора рано вранці за результатами підрахунку ста відсотків бюлетенів. (Непорахованими лишилися незначні «скриньки» із закордонного виборчого округу, а також так званих «заморських територій» — уламків колишньої імперської слави Франції, які зараз є територіально-адміністративними одиницями країни. Загалом це близько 820 тисяч голосів). Остаточні дані буде оголошено 25 квітня.

Президент Румунії Траян Басеску, якому парламент минулого четверга оголосив імпічмент, відмовився добровільно скласти свої повноваження. Таким чином, відповідно до Конституції, долю Басеску має вирішити референдум. Найбільш імовірною датою референдуму вважають неділю, 20 травня. Якщо народ погодиться з рішенням парламенту, то через два місяці після референдуму мають відбутися дострокові президентські вибори, якщо ні — Траян Басеску залишиться «гарантом» до кінця визначеного терміну — 2009 року. Басеску, який є найпопулярнішим політиком Румунії, має всі шанси заручитися підтримкою народу на референдумі, якщо... Якщо явка виборців перевищить 50 відсотків.

Провально, попри всі оптимістичні прогнози та урядові «сигнали», закінчилася спроба залагодити російсько-польську «м'ясну війну». Переговори провадили єврокомісар Маркос Кипріану та міністр сільського господарства РФ Олексій Гордєєв. Ембарго на ввезення польського м'яса до Росії діє вже близько 16 місяців. Ці санкції мали виразний політичний підтекст і спричинили до поглиблення кризи у стосунках між Росією та Польщею, яка розпочалася незабаром після Помаранчевої революції. У відповідь Польща заблокувала підписання нової угоди про партнерство між Росією та ЄС. І так виглядає, що брак порозуміння у справі імпорту польського м'яса впливатиме і на перебіг саміту Росія—ЄС, запланованого на 18 травня. Тож нинішня чергова спроба порозумітися виявилася марною, незважаючи на те, що Варшаві вдалося довести, що «погане» м'ясо було не лише польського виробництва, а й транспортувалося до Росії навіть не через польський кордон.

За оцінками провідних вітчизняних інвестиційних компаній, щорічний обсяг злиття і поглинань в Україні, без урахування приватизації, становить майже 3 млрд. доларів. Частка недружніх поглинань, тобто рейдерських захоплень, у цьому показнику становить 60—70 відсотків.

Якщо говорити про суть Указу Президента «Про заходи з посилення захисту прав власності» простими словами, то Віктор Ющенко визнав: рейдерство стало для країни серйозною проблемою. І дав вказівку Кабінету Міністрів, Верховному Суду, Генеральній прокуратурі проаналізувати факти рейдерства і відпрацювати стратегію боротьби з ним. Результатом цієї ініціативи стало створення комісії з боротьби із рейдерством, яку очолив Микола Азаров. Ось уже півтора місяця, як ця комісія діє, однак говорити про хоча б якісь результати не доводиться. Як не доводиться говорити і про дієвість закону про корпоративні спори, прийнятого в грудні 2006 року. Тоді Верховна Рада законодавчо визначила, що корпоративні спори розглядаються винятково господарськими судами за місцезнаходженням підприємства. У грудні того ж року Верховний Суд дав чергове роз'яснення, згідно з яким суди загальної юрисдикції не можуть накладати заборони на проведення зборів акціонерів.

«Моніторинг релігійної свободи в Україні з особливою увагою до стану релігійної толерантності», що його упродовж 2006 року здійснювала РІСУ, виявив переважно неприємні суспільні тенденції. А саме: нерозуміння постатеїстичним суспільством суті церковного життя і розпалювання ворожнечі. Звіт моніторингу містить грунтовний аналіз законодавства, відомості про стан державно-конфесійних відносин, земельно-майнові проблеми, вандалізм у святинях, перешкоди в освітній і богослужбовій діяльності. Моніторинг РІСУ проводила за підтримки Фонду сприяння демократії посольства США в Україні, Інституту релігійної свободи та відділу релігієзнавства Інституту філософії НАНУ. Додатковим завданням проекту було інформування окремих осіб та релігійних організацій про їхні права, систематичне відслідковування та оприлюднення їх порушень. «Церквам треба навчитися захищати себе, заявляти про несправедливості, звертатися по допомогу», — переконаний керівник проекту, директор РІСУ Тарас Антошевський.