Співробітники Управління боротьби з організованою злочинністю затримали учителя Куп’янської школи №1, якого підозрюють у розбещенні більше десяти підлітків віком до 15 років. За попередньою інформацією, педагог зваблював хлопців під час роботи гуртка «Шкільне телебачення» просто у стінах навчального закладу. Обрані ним методи тиску на дітей вражають своєю цинічністю. Спочатку він влаштовував гуртківцям відверті фото– і відео­зйомки, потім шантажував їх компрометуючим матеріалом, а вже після цього ґвалтував. Під час обшуку шкільної студії правоохоронці вилучили не одну партію дитячого порно.

Опозиційну харківську телекомпанію АТН досі не випускають в ефір. Аби підготовлені новини не застаріли, журналісти вирішили прочитати їх наживо під стінами мерії. Там же намагалися вручити міським чиновникам і символічну домовину з убитою свободою слова, але ніхто до них не вийшов. Делегацію від самих пікетників до міської управи теж не пустили. Тепер у Харківському регіоні більше не залишилося жодної незалежної від влади телекомпанії, а більше сотні телевізійників поповнили лави безробітних.

«Інопланетяни вже давно серед нас», — стверджують уфологи. Ще більше тих, хто мав iз пілотами НЛО безпосередній контакт, але не «світиться» зі своєю інформацією лише тому, що поговорити про це, як правило, ні з ким. Харкову в цьому сенсі поталанило більше. Після того як два роки тому при місцевому Планетарії запрацював музей уфології, свідки та очевидці непізнаного створили в його стінах щось на зразок клубу за інтересами. На одній iз таких зустрічей побувала й «УМ». Найсильніше враження справив доволі простий висновок: так, як розуміють один одного вони, їх більше ніхто зрозуміти не зможе.

Голови керманичів харківської міліції полетіли на зачиненій від преси нараді, яку в екстреному порядку зібрав сам керівник правоохоронного відомства Анатолій Могильов. В одну мить тут без високих посад залишилися начальники міського управління Микола Фоменко, Комінтернівського райвідділу Юрій Юрченко, управління внутрішньої безпеки Павло Юришев та штабу міського управління Сергій Човпан. Сувору догану з формулюванням «неповна службова відповідність» отримав головний міліціонер області Микола Мартинов.

Найстаріша незалежна телекомпанія Харкова, яка працює в регіоні майже 20 років, несподівано опинилася під загрозою знищення. Як повідомили журналісти у відкритому листі до Президента України Вiктора Януковича, за особистою вказівкою міського голови Геннадія Кернеса, міська санстанція і провайдерські фірми перешкоджають виходу АТН в ефір.

Харківські політики наразі ще не помітили на теренах області «масованого ідеологічного й технологічного десанту», який, за словами лідера партії «Україна майбутнього» Святослава Олійника, прибув до південно–східних регіонів України для «підтримки Путіна проти Януковича». Ні листівок iз відповідним текстом, ні збору підписів симпатиків прем’єр–міністра РФ на Харківщині помічено поки що не було. Більше того, харківські політологи переконані: слобідський мегаполіс у сенсі любові до всього російського — не зовсім типовий Схід, тому навіть якщо «запутінський» десант і з’явиться незабаром, результат його роботи навряд чи принесе якісь результати. «Тут ніколи не було знавіснілих проросійських рухів, — каже політолог Ігор Поліщук. — Харків — це, швидше, «річ у собі», місто з поміркованим українським менталітетом».

Невисока стела на в’їзді до міста, в районі аеропорту, була настільки скромна і непоказна, що до недавнього часу асоціювалася винятково з типовим витвором радянського містобудівного мистецтва на кшталт кам’яної пролетарської зірки. Однак після того, як днями стела несподівано кудись зникла, виявилося, що спорудили її ще 56 років тому на честь 300–ліття возз’єднання України з Росією. І оскільки подія збiглася з черговим загостренням ситуації на російсько–українському газовому «фронті», факт пропажі в одну мить було піднесено до рівня ідейно осмисленого акту.

Не встигли харківські комуністи оплакати демонтаж пам’ятника Героям революції у центрі міста, як колеги по парламентській коаліції підготували їм новий ідеологічний сюрприз. Днями міська організація Партії регіонів виступила з ініціативою повернути площі Карла Маркса її первісну назву — Благовіщенська.

Дворічна боротьба українських культурно–освітніх організацій міста за право орендувати приміщення в центрі Харкова днями завершилася нищівною поразкою: їх iз речами буквально викинули на вулицю, попри те, що справу про виселення наразі розглядає Вищий господарський суд. До цієї інстанції орендарі звернулися після того, як програли міськраді у двох судах нижчого рівня. У розповсюдженій після пережитого заяві «виселенці» не поскупилися на емоції. Кажуть, що «рейдери» їх брутально повідкидали від дверей, захопили весь під’їзд, зайшли за допомогою спеціальної техніки до приміщення і в одну мить повиносили звідти просто на асфальт «меблі, комп’ютерну техніку, архівні фонди, унікальне бібліотечне зібрання видань, історичні архіви».

26 років тому в застінках радянського концтабору пішов із життя славетний український поет і дисидент Василь Стус. У ніч iз 3 на 4 вересня — саме в цей час знеможений оголошеним на знак протесту сухим голодуванням політв’язень помер у карцері — у Харківському літературному музеї пройде вечір його пам’яті. Організатори заходу обіцяють ознайомити відвідувачів із творчістю одного з найактивніших учасників руху спротиву 60—80–х років минулого століття, а заодно розкрити його як глибокого мислителя, який запропонував у своїх творах низку необмежених часом ідей. «Зараз про Стуса говорять в основному як про мученика, — каже «УМ» координатор акції Євген Журер. — Наша ж мета — привернути увагу до того, про що дуже часто забувають: показати поета як людину, яку не зламали радянські концтабори, яка, незважаючи ні на що, залишалася вірною своїм переконанням».