Спершу — лист, який наша редакція отримала днями з села Борщагівка Погребищенського району на Вінниччині.
«Пишу вам від імені всієї нашої Борщагівської загальноосвітньої школи І–ІІІ рівнів акредитації, — пише Григорій Хлівний, класний керівник 6 класу. — Вся країна пам’ятає милу дівчинку Настю Овчар. Тоді, в далекому 2005–му, і ваша газета постійно інформувала про долю цієї героїчної дитини, яка винесла з вогню молодшу сестричку, сама ледве залишившись живою. Нещодавно на годині спілкування ми читали вашу статтю про нинішнє життя Настуні, щиро раді за неї. На її лікування свого часу збирали кошти своїм шкільним колективом.

Іноді просто дивуєшся, наскільки погано розвинена уява в луганських україножерів. Аби втримати стрімко падаючий рейтинг, вони не зуміли нічого вигадати, окрім доволі банальної, як на сьогодні, провокації. А саме: оголосили про наміри встановити в обласному центрі пам’ятник німецькій принцесі Софії–Августі–Фредериці Ангальт–Цербстській, більш відомій як російська правителька Катерина ІІ. Підстави? Ви не повірите, але ці хлопці на повному серйозі стверджують, буцімто «Фіке» (дівоче прізвисько імператриці) якимось чином причетна до заснування українського міста на річці Лугань.

Минулого четверга столичні депутати так і не розглянули нову символіку Києва — герб та прапор. Тим більше часу залишиться у гострословів для порівняння зображеного на гербі архангела Михаїла з... Леонідом Черновецьким. Носами, насупленістю брів та розрізом очей ці два персонажі справді схожі. Мабуть, у художника–геральдиста Олексія Руденка, одного з авторів малого герба Києва, так вийшло ненавмисно. Проте, це не єдиний мінус запропонованого малюнка. Адже архангел Михаїл, з давніх–давен захисник Києва, чомусь постає на ньому в одязі римського воїна. Саме такий проект ухвалила робоча група з питань геральдики Київської міськдержадміністрації. Постає закономірне питання: навіщо Києву чужорідний легіонер?

Як то кажуть, кіт — за поріг, і... Київрада починає нормально працювати. Підбиваючи підсумки останньої сесії, можна з упевненістю сказати, що оздоровчі процедури Черновецького йдуть на користь усім. Навіть тим, хто не лікує «кашель» в Ізраїлі активним шопінгом та двома найдорожчими масажистками. (Так пліткують про мера таблоїди, хоча — перефразовуючи Остапа Бендера — до питання, яке ми зараз розглядаємо, гедонізм Чернівецького не має безпосереднього стосунку).

П’ятниця стала вже традиційним днем для мітингів Партії регіонів. Якщо минулого тижня мітинг на Майдані був жалюгідним за чисельністю, то вчора «сині» піднатужились і звезли в Київ протестні маси з різних куточків України. Біля деяких станцій метро стояли десятки й сотні автобусів із регіональними номерами. За оцінками самих організаторів, в акції взяло участь близько 50 тисяч осіб.

Позавчора ввечері двоє невідомих напали на інкасаторів, які вийшли з відділення «Ощадбанку» по вулиці Клапцова, 3. Цей злочин, най­імовірніше, було добре сплановано, оскільки бандити приїхали на місце розбою раніше за банківських держохоронців і чекали у власній автівці, поки ті з грошима вийдуть на вулицю. На користь цієї версії говорить і те, що згадане відділення було останньою точкою маршруту інкасаторської бригади. За словами співробітників міліції, нападники відкрили стрілянину, вийшовши з «дев’ятки». Один охоронець устиг вийняти пістолет, але, як і його напарник поруч, «підкошений» упав на землю. Третій інкасатор спробував сховатися за дверима банку, але не встиг — бандитська куля наздогнала його на порозі відділення. Під обстріл потрапила також 23–річна дівчина, яка проходила в ту мить повз відділення банку. З важким пораненням і великою втратою крові її доправили до лікарні швидкої допомоги.

За неймовірно цікаву справу взялися співробітники Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького та Уманського дендропарку «Софіївка». Гуртом вони збираються клонувати тисячолітній дуб Максима Залізняка. Вчені хочуть із пагінця 24–метрового велетня виростити кілька дубових «дітей» — щоб ці нащадки мали таке ж міцне здоров’я та були довгожителями.

Про те, що Ілля Чичкан, київський художник, який останнім часом здебільшого малює мавп, представлятиме Україну на 53–й Венеціанській бієнале сучасного мистецтва, пліткували давно. Учора керівники PinchukArtCentre офіційно заявили: так, Україну на бієнале у Венеції представлятиме PinchukArtCentre, а Комісар Українського павільйону Пітер Дорошенко обрав художників — Іллю Чичкана (Україна) і Міхаро Ясухіро(Японія), третім «великим українцем» у Венеції буде Віталій Кличко — не лякайтесь, у ролі... куратора. (Недарма Віктор Пінчук їздив на останній бій Кличка). Гра в бісер? Гра з брендами? Пітер Дорошенко доволі розпливчасто говорить, чому таке дивне поєднання титулованих персон експозиції і що саме побачать вершки світового арт–ринку в Палаццо Поподопулі, який утретє поспіль орендує Віктор Пінчук у Венеції?

«Зірки і смуги вбиті в полюс 6 квітня 1909 року». Прочитавши зміст такої телеграми за підписом Роберта Пірі в газетах, американці мали відчути гордість за свого співвітчизника, якого гаряче підтримували упродовж багатьох років. За тим, як наполегливий офіцер ВМФ США готується до підкорення Північного полюса, живучи в далекій холодній Гренландії серед ескімосів, із зацікавленням стежила вся країна. Та коли 6 вересня 1909–го на Велику землю прийшло тріумфальне повідомлення полярника, урочистість моменту було дещо зіпсовано. Адже менше, ніж за тиждень до того — 1 вересня — з Гренландії надійшла дуже схожа телеграма від іншого американця, Фредеріка Кука. Він стверджував, що досягнув Північного полюса ще раніше — 21 квітня 1908 року.
А незабаром розгублені американці прочитали ще одну телеграму від Пірі: «Майте на увазі: Кук усіх просто надурив. Він не був на полюсі ні 21 квітня 1908 року, ні в будь–який інший час». Так спалахнула суперечка, яка триває й досі: кого ж насправді вважати першопідкорювачем Північного полюса. І хоча не виключено, що насправді до північної «маківки Землі» не дійшли обидва дослідники, прихильники Пірі чи Кука затято намагалися довести, що бреше саме опонент. Адже зібрати докази на користь того, що «свій» каже правду, було значно складніше. Так чи інакше, Кук зрештою зазнав поразки — й Американське географічне товариство, і спеціальна комісія, яку створив Конгрес США, визнали: першими людьми, які побували на Північному полюсі (або «так близько від нього, що це можна вважати тим самим»), стали члени саме експедиції Пірі. Відтак 100–річчя підкорення однієї з верхівок земної кулі людство відзначає 6 квітня.

Луганщина отримала шанс стати батьківщиною першого в Україні повноцінного кримінального процесу, темою якого є ксенофобія і розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Особливого резонансу справі додає той факт, що переслідуватимуть не якогось маргінала, а людину, яка встиг­ла побувати на вищих щаблях державної влади.