Зірки «оскароносного» фільму «Мільйонер із нетрів» Дев Пател і Фрейда Пінто так довго переконували всіх, ніби вони — лише добрі друзі, що їм і справді повірили. І, як виявилося, дарма: днями індійська парочка «упіймалася» на тому, що між ними таки любов.
Якщо на вас начхали — не засмучуйтеся. Звісно, якщо це була не свиня.
Дивно, але, одержуючи листи з 10–ї паралелі, я, радянська школярка, нічого не знала про те, навіщо наші військові несуть там службу. Не вміла читати між рядків. Нас розділяло 11 000 км, однак пошта працювала непогано — лист «авіа» доходив за чотири дні. Чи мій знайомий із міста Хороль Приморського краю Росії, де він залишився на надстрокову службу, прикрашав у тих листах дійсність? Не знаю...
Сьогодні — чергова річниця закінчення війни у В’єтнамі 1957—1975 років, у якій брала активну участь і радянська військова потуга. Без підтримки з боку СРСР «в’єтконгівці» нізащо не взяли б Сайгон. Радянський контингент залишався на півострові Індокитай ще довго після закінчення бойових дій, втручаючись у наступні локальні воєнні конфлікти. Сьогодні я намагаюся розібратися в епістолярному скарбі, який дістала з дна старої валізи, і зрозуміти, що все–таки робив стрілець–радист Тихоокеанської авіації Олександр Шемет у В’єтнамі вже після завершення найбільшої війни другої половини ХХ століття.
Послання з XVIII століття відкопали в селищі Стеблів Корсунь–Шевченківського району під час відбудови Свято–Вознесенської церкви. Вона постане на горі Спаса, де ще в XVIII столітті був храм, у якому служили священиками спочатку батько Нечуя–Левицького — Семен Степанович, а пізніше — його дядько Амросій.
Услід за відновленням роботи в обласному центрі медвитверезника місцева влада наважилася на ще радикальніший крок у боротьбі з пияцтвом. Депутати міської ради ухвалили обмежити продажу алкогольних напоїв у магазинах із 11–ї до 22–ї години — та у закладах ресторанного типу — з 11–ї до 23–ї години. Чітко окреслено також і дозвільну територію реалізації спиртного навколо дошкільних і навчальних закладів, гуртожитків, об’єктів культури і спорту, вокзалів. А ще заборонено вживати будь–які збадьорюючі напої (зокрема й пиво) на вулицях, у парках і скверах.
На сесії Донецької обласної ради депутати спробували відшукати не тільки шляхи можливого протистояння фінансово–економічній кризі, а й розповсюдженню на території краю фашистської ідеології. Відтак з’явилася пропозиція створити спеціальну депутатську групу та звернутися до міського голови Донецька Олександра Лук’янченка з вимогою не допустити в місті реабілітації фашизму. З ініціативою виступила депутат від Блоку Наталії Вітренко Наталя Білоцерківська, яка дуже стурбована тим, що у Донецьку останнім часом активізувалися націоналістичні організації на кшталт «Патріот України».
Цьогорічне прибирання столичного Труханового острова стало унікальною подією, організованою фестивалем «Країна мрій» за підтримки Представництва ООН в Україні та компаній–підписантів Глобального договору. Таким чином, столичний суботник став для учасників справжнім святом: радістю світились обличчя дітлахів, поруч під етнічну музику пританцьовували їхні батьки, і всіх гріло по–весняному тепле сонце. Так незвично розпочалась унікальна для киян акція «Зелена толока».
Патріотична громадськість Закарпаття висловлює обурення з приводу появи на держустановах прапорів іноземних держав і звинувачує в грубому порушенні українського законодавства депутатів місцевих рад низки районів області, які представляють інтереси національних меншин.
На центральних вулицях Кременчука на Полтавщині віднедавна з’явилася серія соціальної реклами під назвою «Я — Х Х L» — начебто суцільний комплімент українській нації. На одному рекламному плакаті зображено українку, внизу написано: «Українські дівчата — найкрасивіші». На інших двох — коровай із підписом: «Український народ — найгостинніший» і малюк із ноутбуком: «Українські діти — найрозумніші». Що бентежить, усі плакати супроводжуються великим написом «Я — ХоХоL». Це неабияк обурило жителів Кременчука хоча б через те, що слово «хохол» в українському словнику пояснюється, як «зневажлива назва українця».
Учора військові моряки України відзначили одне з найважливіших своїх свят — 91–шу річницю з дня підняття українських прапорів на бойових кораблях Чорноморського флоту та переходу його під юрисдикцію Української Народної Республіки . На кораблях та в берегових частинах ВМС це свято відзначили урочистим підйомом Державного прапора України та Військово–морського прапора. Сучасний Військово–морський прапор, до речі, не пострадянський винахід, а прапор ВМС Української держави гетьмана Скоропадського, 1918 року.
