Черкаський окружний адміністративний суд задовільнив позов міської ради до обласного Держказначейства, в якому міська влада просила змусити управління виконувати платежі. Як раніше повідомляла УМ», вдатися до судової тяганини влада Черкас була змушена через фінансовий колапс: Держказначейство не виконувало міські платежі — обласне управління повернуло 700 платіжних доручень на загальну суму 5 мільйонів гривень. І це при тому, що на рахунках міської влади з урахуванням цільових фондів було накопичено майже 30 мільйонів гривень.

Всеукраїнські спортивні змагання школярів під назвою «Ігри чемпіонів» відбуватимуться вже вчетверте — цього разу відбіркові тури прийматимуть 27 міст. Почали ці «веселі старти» сумські школярі. Саме вони перші визначили команду, що представлятиме область на фінальних іграх в «Артеку». Обирати було з кого, адже в чудовому залі легкоатлетичного манежу Української академії банківської справи регіональний кубок виборювали 17 гуртів.

Найкраща оборона — це напад: Федеральна служба безпеки Росії визнала, що Служба безпеки України схопила «на гарячому» в Одеській області саме російських шпигунів. Проте за версією ФСБ, «дії російської сторони мали характер відповіді і були продиктовані вербувальною активністю спецслужб України щодо російських громадян, що зросла». Росіяни заявили, що громадянин України Руслан Пилипенко, якого доставили у військову частину групи російських військ у Придністров’ї й змусили продати українські військові таємниці, відомий ФСБ як співробітник ГУ розвідки Міноборони України. І нібито сам був спійманий на території цієї частини «при здійсненні шпигунських дій», з цифровим фотоапаратом та копіями російських таємних документів. Як повідомляє «Українська правда», у ФСБ здивувалися, що «керівництво СБУ поспішило надати розголосу даному інциденту», й зауважили: такі питання зазвичай «урегульовуються по лінії взаємодії спецслужб».

«Він — молодий і сильний, він красивий і такий лапочка! Він вдихне в політику новий, свіжий струмінь! Нам потрібні нові люди, нові імена й обличчя!». Так пояснює на політичному інтернет–форумі своє бажання проголосувати за Сергія Тігіпка 19–річна дівчина, яка 17 січня цього року вперше в житті виконала свій громадянський обов’язок. І таких, як вона, в Україні дуже багато — мабуть, левова частка з тих 3,2 мільйона виборців, які віддали голоси найбільшій несподіванці цих президентських перегонів. Раптом вигулькнувши із політичного забуття, виходець із комсомольського активу, який встиг попрацювати віце–прем’єр–міністром в уряді Павла Лазаренка і Валерія Пустовойтенка та міністром за Прем’єра Віктора Ющенка, був серед лідерів владного блоку «За єдину Україну!» і прокучмівської більшості у Верховній Раді, головою Нацбанку й керівником виборчого штабу Віктора Януковича на минулих президентських виборах, несподівано зайняв благодатну нішу «нового обличчя».

Тепер перед Тігіпком відкриті широкі перспективи: розраховуючи на його електорат, перед Сергієм Леонідовичем розшаркуються і Янукович, і Тимошенко, а щонайменше 13 відсотків виборців і далі дивляться на нього з надією, висловлюючи готовність підтримати поки що досить абстрактну «Сильну Україну» й на парламентських виборах. Як «перша дівка на селі», володар третього майже призового місця виборчого п’єдесталу має право крутити носом. Чим успішно й займається, викликаючи ще більшу повагу й любов «своїх» виборців, які голосували за Тігіпка значною мірою саме тому, що він не викликав асоціацій із жодним з «обридлих» кандидатів першого ешелону...

Потрапити на вчорашнє засідання Кабміну виявилося непросто: всі під’їзди та підходи старанно заблокували представники всюдисущої Партії регіонів, які цього разу протестували проти недоліків пенсійного забезпечення урядом Юлії Тимошенко. У руках — креативні плакати на кшталт «Рік Тигрюлі: замість пенсій — дулі». Міліція, попри традиційну апатію до мітингуючих, цього разу явно нервувала: біля входу поставили додаткові металеві загорожі, а журналістські посвідчення перевіряли просто на вулиці.

Чи можливі демократичні перетворення у державі, де переважна більшість населення тужить за «сильною рукою», ілюзією опіки, магічним дивом? Перехід від тотального контролю населення і «ручного режиму» управління до організації і самоорганізації (від місцевих громад до загальнодержавного масштабу) передбачає звільнення від містичних уявлень про світ, що виправдовують рабство. Маніпулятивні технології роблять людей залежними, відповідно, люди в такому стані не здатні розвивати громадянське суспільство. У 1991 році ми висловилися за свободу, але досі маємо слабке уявлення про неї. Волі ще потрібно «підготувати місце», насамперед у нашій свідомості.

Методи прихованого примусу застосовувалися у різних суспільствах упродовж сотень років. У ХХ столітті технології впливу на психіку мас вийшли на небачений рівень: була винайдена пропаганда. Червоні й коричневі пропагандисти довели, що звичайних людей, під відповідним керівництвом, за допомогою суворої дисципліни і масованого психологічного впливу можна схилити до майже дармової праці та до масових злочинів, що сприймалися виконавцями за «благо». Людей безперервно утримували в стані трансу — гаслами, промовами, книжками, піснями, маршами, фільмами, картинами й плакатами. Усяка маніпуляція в корені має економічний зиск: людей заколисують і обкрадають. Коли насилля і брехні забагато — їх перестають помічати. У середині минулого століття було введено новий термін — «психологічна війна», що охоплює купу методів і засобів впливу на людей для зміни їхніх психологічних характеристик (поглядів, переконань, ціннісних орієнтацій, мотивів, установок, а також групових норм та масових настроїв. Це, зокрема, сучасні методи комерційної реклами та державно–політичних стратегій.

Фахівці змушені визнати — багаторічні зусилля провідних учених та лікарів–онкологів, озброєних передовими технологіями діагностики та лікування пухлинних захворювань, не досягли очікуваного успіху. Кількість хворих на рак надалі зростає, незважаючи на багатомільйонні витрати на лікування пацієнтів. Тому сучасні онкологи все більше схиляються до думки — пріоритетом має стати профілактика онкопатології. Спеціалісти ВООЗ називають профілактичні заходи економічно найбільш ефективним довгостроковим методом контролю раку. Про це журналістам розповів директор Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України, президент благодійного фонду «Єдність проти раку», академік НАН України Василь Чехун. За його словами, сьогодні існує глибока прірва між фахівцями–онкологами, які володіють колосальним масивом знань, та пересічними громадянами, які позбавлені необхідної інформації. Подолати ж цей розрив допоможуть онкологи... у шкільному класі.

Про це не прийнято говорити ні на кухнях, ні у високих чиновницьких кабінетах. Але від того реальність не змінюється: в Україні існують і діти як товар, і дитяча проституція, і дитяча порнографія. І непокарані збоченці. Вітчизняні правозахисники б’ють на сполох: випадки сексуального насильства над дітьми частішають у «нормальних» родинах, і боротися проти цього жахливого явища складно. «Суспільство має зрозуміти, що секс — це добре. Але секс із дітьми — це страшний злочин», — кажуть експерти. Психологи ж радять: будьте уважними до власних дітей і небайдужими до чужих. Адже ніхто не знає, що коїться в голові ваших сусідів...