На горах кататися, у млинцях валятися

Набридла зима? То давайте її дружно проведемо! Тим більше що Масляна вже давно прийшла і пригощає млинцями. Отими смачними рум’яними кружальцями, які наші предки вважали символами Сонця. Пригадую, які смачні були млинці в моєї бабусі Софії! Вона ніколи не клала до тіста цукру, хіба що зовсім трошки. Сковороду змащувала великою шкваркою, тоді розлите тісто здіймалося пухирями, а коли бабуся спритно перекидала млинця одними лише пальцями на інший бік, ті пухирці припікалися смачними хрусткими кружальцями... Бабця насипала в блюдце домашньої сметани, і здавалося нема нічого смачнішого за млинці, які були ледь солонуватими через оту шкварку сала...

Та не тільки за млинці й вареники з сиром наші предки любили Масляну. Головне цього тижня — хороший настрій. «Взяття сніжної фортеці», катання на санях і з гірок, танці навколо багаття, спалення солом’яного опудала Зими — всі ці ігри мали на меті закликати весну, за якою так скучив люд. На народні гуляння й веселощі, приправлені традиціями Колодія та одвічних стосунків тещ і зятів, навіть церква дивилася крізь пальці. Адже попереду — Великий піст, час суворих обмежень і духовних пошуків. А за народним календарем — не за горами й початок весняно–польових робіт. Там уже не до гульок і веселощів. «Сонце Правди — це Христос, сонце правди — це наша віра, сонце правди — це наша світла надія. Тому через Церкву Господь не забороняє в ці дні трошки повеселитися, щоб перед постом набратися сил для нових духовних звершень», — пояснює митрополит Володимир. А ще під час Масляної традиційно просили прощення одне в одного. В неділю, яка називалася Прощеною, сусіди і родичі обходили хати й щирим каяттям залагоджували минулі конфлікти й сварки. Бо «не вічно ж носити камінь за пазухою».

МАЙТЕ НА УВАЗІ

У понеділок розпочинається Великий піст, який забороняє вживати м’ясні та молочні страви, яйця, рибу, алкоголь. Але нагадуємо, що сенс посту — не дієта. Головним є піст душі. Він потрібен, щоб відволіктися від щоденної суєти та зайнятися душею: більше молитися, читати Святе Письмо, відвідувати храм, сповідатися, причащатися й просто робити добрі справи. Піст і молитва, кажуть священики, — це ліки від гріха. Це засіб подолання духовних та навіть і тілесних хвороб. Тому під час посту стримуйте свої емоції та язика: не засуджуйте інших, не нарікайте на життя, не лайтеся й не сваріться.

КУДИ ПІТИ?

«Мамаєва Слобода» (13–14 лютого з 10.00 і до третіх півнів...)

У козацькому селищі відро­джуватимуть звичаї Колодія: неодруженим дівчатам та хлопцям прив’яжуть до лівої руки колодку як покарання за те, що вони досі не одружені. В програмі свята — народні гуляння, частування варениками, гречаними млинцями та козацькою кашею «Тетеря», що варитиметься у великих казанах просто неба. Гостей розважатимуть троїсті музики.

«Експоцентр України» (13–14 лютого з 10.00)

У програмі — театралізовані дійства «Колодій», «Пригощаємо тещу!», «Ой, кум до куми...», «Прощання з Масляною». На території «Експоцентру» працюватиме ярмарок. Гостей частуватимуть варениками, млинцями та медовухою від Гільдії медоварів України, яка в ці дні проводить Фестиваль питних медів. У неділю о 15.00 — традиційне спалення символу Зими і зустріч Весни.

Парк імені Шевченка (13 лютого з 12.00)

Театралізоване дійство, розваги, частування.

Поділ, сквер біля Свято–Іллінської церкви (13 лютого після богослужіння)

Народні гуляння з конкурсами, вікторинами, виступами військового оркестру та циркачів, ляльковим театром і, звичайно, млинцями.

Музей народної архітектури та побуту в Пирогові (14 лютого з 10.00)

Молебень у Церкві святого Михаїла. Потім народні колективи покажуть обряди святкування Масляної. Частування варениками, млинцями, налисниками, для зігріву — чай та узвар. Кульмінацією свята стане спалення солом’яного Кострубатого Діда, що символізуватиме проводи Зими та зустріч Весни.