«Санта–Барбара» по–українськи

12.02.2010
«Санта–Барбара» по–українськи

Товстунка Маша і тьотя Галя — сусіди. (Фото надане телеканалом «Інтер».)

дедалі частіше вітчизняні телеканали представляють глядачам серіали власного виробництва. Цьогорічні прем’єри «Тільки кохання» «плюсів» та «За законом» каналу ICTV об’єднує те, що зняті вони за купленими іноземними форматами. «Сусіди» — спільний телепроект «Інтер Медіа Продакшн» та Prima–film — стоять дещо осторонь, бо тут і ідеї власні, і зйомки, і режисери, й актори. У результаті вийшла своєрідна «Санта–Барбара» місцевого розливу — конкурентоспроможне «мило», в якому живуть київські сім’ї в реальному часі і навіть говорять по–нашому: російською, українською та суржиком.

 

Отже, живуть у під’їзді однієї київської «сталінки» кілька сімей. У сьогоднішній серії живуть саме сьогодні. Дивляться передачі та фільми, щоправда, лише телеканалу «Інтер». Молода адвокат Олена нарешті дочекалася чоловіка Андрія з піратського полону з Сомалі. Проте через кілька днів після повернення з’ясовується, що в Андрія є позашлюбна дитина. Олена, яку грає Поліна Войневич, готова віддати всі свої заощадження, як з’ясовується, хворій дитині, але наполягає на розлученні з чоловіком. У стосунки юриста й уже безробітного помічника капітана вплітається виконроб, що взявся робити ремонт у квартирі Олени (Андрієве житло — в Одесі), інтереси якого Олена через деякий час захищає в суді. Не найкращі часи в родині Поліщуків — керівника держпідприємства Петра (актор Театру на Подолі Олександр Ігнатуша) і його дружини–викладачки Світлани (акторка Молодого театру Лідія Вовкун): незаміжня донька вагітна, син збив перехожого.

Поряд із цими серйозними героями — кілька іронічних, у яких відчувається почерк одного з п’яти сценаристів «Сусідів» — Григорія Ховраха, співавтора телепроектів «СВ–шоу» та «Шоу Вєрки Сердючки». Ексцентрична мати двох дорослих дітей, що дає уроки музики, Радміла — звичайно не Геля, не найвідоміша українська провідниця чи її мама. Але риси кожної з них можна вловити в образі, який блискуче грає Олена Бондарєва–Рєпіна. Радміла декларує, що вона найдобріша і найніжніша, проте 29–річній простакуватій доньці–товстунці Маші весь час дорікає, що та багато «тріскає» і випроваджує її на вулицю, коли чекає на коханця; невістку називає «селючкою» та може залишити без зготованої нею ж вечері. Машу (Віталіна Біблів) на початку кожної серії показують із надкушеним бананом. Вона, зацькована матір’ю (бо дуже вже нагадує батька: «Ти думаєш, мені приємно бачити цього тюхтія — ви ж із ним як дві краплі води», — щира Радміла в одній із серій). Над образом товстунки глядач теж постійно підсміюється: як вона упродовж двох десятків серій–днів пробує заробляти гроші то складанням вітальних віршиків, то продажем поясів для схуднення чи саморобних суші.

Дехто «інтерівських» «Сусідів» порівнює з серіалом «Спальний район», який почав показувати російський Перший канал ще наприкінці минулого року. Проте «Сусіди» — це так звана «мильна опера», горизонтальний серіал із відкритим фіналом, дії в якому можуть розтягнутися на десятиліття. Його творці рівнялися на британський серіал Coronation Street. Події «Сусідів» відбуваються переважно у стінах квартир «сталінки» чи біля під’їзду, ну ще в аптеці. Усі події: ДТП, судові засідання тощо — тільки в розповідях героїв. «Спальний район» компанії «Амедіа» — це горизонтальний серіал із закінченими історіями. Антураж подій тут різноманітніший і ніяких іронічних образів. Натомість звучать ностальгічні нотки на кшталт: «Радянська влада сиріт у біді не залишала». У «Сусідах» пенсіонерка тьотя Галя (Ніна Касторф) з усмішкою везе свою «кравчучку», втішає сина і себе, що якось протримається на отриману пенсію, лише бажає державним правителям, щоб вони жили на такі гроші.

За словами виконавчого продюсера телеканалу «Інтер» Єгора Бенкендорфа, «Сусідів» створюють не для продажу у Росію чи іншу країну. На перший погляд, такі заяви звучать дещо дивно після того, як канал продав росіянам своїх «Сватів» у трьох частинах, створених за підтримки KyivFilm і студії «Квартал–95». Але, по–перше, власний формат і українські актори — це дешевше. По–друге, орієнтація на внутрішній ринок на 19–му році незалежності України — це закономірний процес у країні, де вже досягло повноліття покоління, яке не бачило «досягнень» колишнього Союзу. Навіть якщо «Сусіди» — серіал для домогосподарок і бабусь, які не мають змоги попліткувати на лавочці про тих, хто живе поруч.

  • Сашко Лірник: Казку пропускаю через себе...

    Хто не знає Сашка Лірника? Виявляється, є такі. Та з кожним новим днем незнайків стає все менше: то книга з Лірниковими казками до рук потрапить, то диск хтось перепише й дасть послухати, то на телебаченні Лірникову вечірню казочку тато з мамою увімкнуть. Казкар постійно спілкується з читачами, слухачами й глядачами, їздить з волонтерською місією на Донбас, а також за кордон, до українців діаспори. >>

  • Розкадровані мандри

    Професійна мандрівниця Ольга Котлицька цього тижня у Києві збирає друзів, щоб нагадати: телепроекту про подорожі, автором і ведучою якого вона є, уже 20. Спочатку був «На перший погляд», потім він трансформувався у «Не перший погляд». >>

  • Сміятися з леді-боса

    Навіть якщо комедії не ваш улюблений кіножанр, варто подивитися на неперевершений талант однієї з найсмішніших сучасних коміків — американської акторки Меліси Маккарті у новій стрічці «Леді бос», що цього тижня виходить у прокат в Україні. >>

  • «За мною там Непал, Гімалаї сумують»

    Телеведучий Дмитро Комаров на каналі «1+1» показав Камбоджу, Індію, Кубу, Болівію та інші країни такими, як ніхто не здогадувався. Він «вивертає» світ і показує його з вражаючих сторін. У кабінеті Дмитра в офісі «Плюсів», де ми ведемо розмову, ніби зібрані шматочки екзотичних країн, у деталях. >>

  • У новинах немає змоги «погратися»

    Упродовж останніх років вибагливі телеглядачі, які цінують свій час, усе частіше відмовляються від перегляду ефірів так званих великих каналів, де навіть у новиннєвих блоках орієнтуються на «інформацію розваг» — інфотеймент. >>

  • Провокатори з мікрофонами

    У Донецьк прибула група з 20 представників російських ЗМІ, перед якими поставлено завдання «фіксації обстрілів мирного населення українськими військовими», а також «консультацій» з організації провокацій, — повідомили в групі «Інформаційний спротив». >>