У владі Віктора Януковича з’явилися яскраві ознаки непотизму: високі посади у виконавчих структурах обійняли родичі помітних «регіоналів». Так, заступниками міністра з питань надзвичайних ситуацій призначено сина Ганни Герман Миколу Коровіцина та чоловіка депутатки Олени Бондаренко Андрія. Наразі саме МНС, відомство Нестора Шуфрича, найбільше уражене «кумівством». Хоча, можливо, про родинні зв’язки інших кадрів ми надто мало знаємо...

Незважаючи на те, що саме Служба безпеки першою із силових відомств відчула на собі кадрові зміни в керівному складі, «шоку» на Володимирській, 33 це не викликало. Адже на відміну від МВС, нових заступників СБУ призначено не за «регіональною» ознакою («донецькі» тут не мають переваг), до того ж, їхні прізвища добре відомі у спецслужбі — у крісла заступників цивільного голови спецслужби Хорошковського вони прийшли з центрального апарату СБУ. По–іншому склався кадровий пасьянс на Богомольця, 10: новий керманич МВС, вочевидь, взяв приклад із Генпрокуратури, де переважну більшість керівних посад уже давно обіймають вихідці з Донбасу, тим більше що міністр Анатолій Могильов багатьох із них знає ще замолоду.

Спробуйте поцікавитись у авторів, котрі підписують видавничі угоди: чи впевнені вони, що їхні книжки будуть видані саме тим накладом, що значиться в документах? Ствердну відповідь отримаєте не завжди. Раз по раз власники авторських прав натикаються на випадки, коли до рук потрапляють їхні книжки (з іменем на обкладинці, з «правильними» роком випуску та накладом), але і папером, і якістю та технологією друку вони істотно відрізняються від тих, що вийшли первинним накладом. І довести, що це незаконний додатковий тираж, а тим паче отримати належний гонорар, автори практично не можуть: «піратські» видання не документують, а зароблені гроші крутяться в книготорговельній «тіні».

Пригадується, якось, щоб зробити подрузі оригінальний подарунок, списала поезіями Ліни Костенко цілий альбом, щоправда, невеличкий. Як відомо, гарних видань творів Ліни Василівни в Україні вдень зі свічкою не знайти: це або старі видання, або її поодинокі поезії в антологіях. Аж ось нарешті прихильники таланту поетеси мають привід для радощів. Київське видавництво «Либідь» нещодавно випустило з друку історичний роман у віршах «Берестечко». Як уже повелося в «Либіді», твір ілюстрував Сергій Якутович, народний художник України (у 2009 році видавництво випустило «Вечори на хуторі біля Диканьки»Миколи Гоголя, за яке отримало Першу премію на Міжнародному книжковому ярмарку в Москві). Директор «Либіді» Олена Бойко не розкриває секрет, як вдалося вмовити Ліну Василівну перевидати «Берестечко» (адже поетеса не дуже толерує наших видавців). «Казала, що якби знала, що є таке видавництво, як «Либідь», то, може б, так довго не мовчала. Ось так і домовилися», — каже «УМ» Олена Бойко. Сергій Якутович розповів газеті, що робота над книгою була важка і кропітка, проте з поетесою він безпосередньо не спілкувався: «Спілкувався через Оксану (Пахльовську, дочку. — Ред.). Вона передавала малюнки Ліні Василівні, яка висловлювала свої побажання. Діючи відповідно до сентенції «живого класика ілюструвати важко», Сергій Георгійович віддав роботі над «Бере­стечком» майже рік, хоча зазвичай працює над ілюстраціями кілька місяців. У результаті вийшов легкий прозорий малюнок, що гармонійно доповнює потужний текст.

На пальцях однієї руки можна перерахувати захисників, які могли б завадити форварду «Барселони» Ліонелю Мессі демонструвати свої бомбардирські здібності. Не знайшлося такого оборонця й у складі «Штутгарта», який позавчора завітав на «Ноу Камп», аби позмагатися з господарями арени за путівку до чвертьфіналу Ліги чемпіонів.

Провідні майстри малої ракетки України останніми роками радують своєю грою кого завгодно, лише не українського уболівальника. Не від доброго життя нашим спортсменам доводиться заробляти на шматок хліба в закордонних клубах. Але не тільки в грошах справа. Просто для спортсмена рівня національної збірної важко знайти мотивацію, щоб виступати в чемпіонаті України, адже тут конкуренції майже немає. Проте як мінімум раз на рік еліта вітчизняного пінг–понгу злітається на місце проведення командно–особистої першості України. За результатами цього турніру формується національна збірна України та її найближчий резерв. Тому до змагань у сучасному, навіть за європейськими мірками, спорткомлексі «Норд» була прикута увага і тренерів збірних, і функціонерів. Саме за підсумками цього чемпіонату наставник збірної Володимир Геворгізов визначає кандидатів на чемпіонат світу, що незабаром відбудеться в Москві.