Мовний бар’єр не завадив порозумітися полтавському підприємцю, росіянці та студенту з Тунісу. Тим більше що всі троє хотіли «наварити» сумнівні дивіденди на іноземцях, які вирішили гризти граніт науки у полтавських ВНЗ. Тож ця трійця користувалася недосвідченістю гостей України, які потребували допомоги від «бувалих». Шахраї одразу брали їх під свою «опіку», надаючи власні банківські рахунки для сплати коштів за навчання в обраному інституті.
За епатажністю своїх дій 28–річний мешканець села Новоказанкувате Чернігівського району «переплюнув» навіть боксера Тайсона. Попри свій вік, молодик уже мав низку «ходок» на зону за скоєння «нестандартних» злочинів — завдання важких тілесних ушкоджень. Так, кілька років тому, виродок буквально відгриз своєму супротивникові носа!
Добиратися до села Круподеринці Погребищенського району зручно, бо розкинулось воно за сім кілометрів від райцентру, посередині між двома автомобільними дорогами. Та й коли у вас немає авто чи не встигли на автобус — не біда. Погожої днини прогулятись пішки до Круподеринців через лісове урочище з поетичною назвою Босий брід — одне задоволення.
Цей шлях добре відомий не тільки місцевим жителям чи фахівцям з історії краю. У селі нерідко бувають гості з Росії — науковці та співробітники посольства, оскільки тут у фамільному склепі похований граф Ніколай Ігнатьєв, один із найвидатніших російських дипломатів XIX століття. Їздять сюди і гості з Болгарії, адже внесок цієї людини у здобуття балканською країною незалежності неможливо переоцінити.
У Києві триває Весняний книжковий ярмарок «Медвін», і програма його доволі насичена — презентації, лекції, ще й гарячі обіди від українських письменників. «Кількість письменників на чотири дні ярмарку достатня?» — запитала «УМ» у братів Капранових. «В Україні в принципі не дуже багато письменників, назбирали скільки змогли», — відповіли «брати». На відкритті виставки дуже раціонально прозвучали слова письменника–фантаста Сергія Дяченка, президента міжнародної асоціації фантастів «Портал», про те, що в українських політичних баталіях свого часу вдалося уникнути кровопролиття на відміну від нинішньої Киргизії, наприклад, не тільки через традиційну нашу миролюбність, а й рівень культури. А культура — це книжка, продовжив свою думку пан Дяченко, і врятувати її для читачів сьогодні можуть кіно і фантастика.
Наснилося якось, що я серед учнів Петра Мамонова. І так причепилася до свого новоспеченого вчителя, що відомий актор і музикант і кроку без мене не міг ступити. Не витримав моєї нав’язливості Петро Миколайович, як розвернеться і трісь мене по чолі Біблією: «Ну, чому ти ніяк не зрозумієш?» Прокинулася з великими від подиву очима і давай вишукувати, чого ж це я в Мамонова не доганяю. Переглянула фільми «Острів», «Пил», «Цар», де він зіграв головні ролі, переслухала рок–панківську групу «Звуки Му», а з голови так і не вилазить «не розумієш».
Назва книжки «Український космос» (К.: А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА) дуже нагадує анекдотичний термін «глобус України». І хоч ув обох понять спільний корінь — постколоніальний синдром — у нашій книжці немає нічого анекдотичного. Десь посередині читання виринає фраза, котра пояснює її ідею: «Коли заходить мова про Голодомор, Росія каже, що вона до цього не причетна, а коли йдеться про космос, то тут, мовляв, усе тільки російське». Авжеж, російські шкільні підручники навіть Київську Русь трактують винятково як «перший етап формування Російської держави». Пригадуєте, як пару років тому виник серйозний дипломатичний конфлікт між Японією та Китаєм, коли в китайських підручниках з’явилися подібні пасажі? Українське МЗС усі такі «історичні» плювки граційно стирає шулерською серветкою «політкоректності». В обороні національної честі лишаються самі видавці.
Після позавчорашніх матчів Ліги Європи в єврокубках продовжують боротьбу представники лише п’яти країн. У четвер пізно ввечері свої останні команди втратили бельгійці та португальці. Українських уболівальників має тішити невдача співвітчизників Магеллана: за умови подальшого успішного виступу «Бенфіки» португальці могли обійти нашу країну в рейтингу коефіцієнтів УЄФА. А так цей сезон ми вже точно завершуємо на сьомому місці, яке також дозволяє виставити в єврокубках шість команд. На сходинку вище – Росія.
Останніми роками на гірських серпантинах біля Ялти проводили етап Кубка Європи з авторалі, а тепер головний курорт України прийме перший в історії нашої держави етап чемпіонату світу з гонок «Пауербот П1» на човнах класу «Суперспорт» та «Еволюшн». Змагання в ялтинській акваторії відбудуться 7—9 травня. Такої честі Україна удостоїлась після того, як команда «Український дух» на швидкісному катері «Чайка» у свій дебютний сезон несподівано для всіх виборола чемпіонство у класі «Суперспорт». Дарма що «штаб–квартира» команди розташована на Мальті, у турнірі брали участь лише сім колективів, а головний вклад у перемогу «Юкрейніен спіріт» зробили іноземці.
Що насправді думає президент УЄФА про підготовку нашої держави до Євро–2012, він навряд чи скаже відверто комусь з українців. Поки що візити Мішеля Платіні відбуваються приблизно в однаковому руслі: короткі оглядини міст, вислуховування обіцянок, роздача посмішок і автографів, отримання сувенірів і, обов’язково, нагадування нам про необхідність прискоритися. Цього разу мсьє Мішель трохи налякав, заявивши, що в критичній ситуації чемпіонат можна буде провести силами чотирьох польських міст та лише двох українських. Президент УЄФА ще раз нагадав про необхідність вчасного зведення арени в столиці, інакше ніякого турніру нам не бачити.
