Головні призи українських лотерей не йдуть у жодне порівняння із джекпотами більш–менш розвинутих країн. Минулої суботи невідомий киянин виграв у «Суперлото» 9,250 млн. гривень (близько 1,17 млн. доларів) — для провідної української лотереї це дуже непоганий куш інформує http://www.slovoprosvity.org.ua/. Це при тому, що в Європі та США джекпоти подекуди сягають десятків і сотень мільйонів доларів. А ось в Ізраїлі днями сімейна пара отримала джекпот у сумі 74 млн. шекелів — це майже 20 «лимонів» у доларах, найбільший виграш в історії країни.

Цьогоріч українці не поспішають ставати на весільний рушник. У Міністерстві юстиції України занепокоєні: згідно зі статистичними даними, кількість наших співвітчизників, які виявили бажання зареєструвати шлюб у першому кварталі поточного року, стала рекордно низькою, починаючи від кризових 90–х років.

Друга світова війна залишила слід у кожній українській родині. Як правило, розповіді людей, які пережили цю війну, разюче відрізняються від офіційної версії. На жаль, Україна й досі не змогла виробити власне бачення цих подій, написати власну історію Другої світової, в якій було би місце розповідям учасників подій.

У Дніпродзержинську Палацу культури присвоїли ім’я Леоніда Брежнєва. Таке рішення ухвалила сесія міської ради. Майбутній Генеральний секретар ЦК Компартії Радянського Союзу тривалий час жив і працював у цьому місті. Палац культури відкрили ще в далекому 1955 році на кошти Придніпровського хімічного заводу (ПХЗ), першого підприємства на теренах Радянського Союзу з переробки уранової руди. Назвали його тоді ім’ям Максима Горького (у СРСР ім’я «пролетарського письменника» зазвичай чомусь присвоювали закладам культури, що належали так званим режимним підприємствам, яким є і ПХЗ).

Шевченківський суд міста Києва не задовольнив скаргу адвоката Сидора Кізіна, який вимагав закрити або переформулювати звинувачення проти Миколи Коханівського, активіста націоналістичного руху, що 17 березня цього року під час «антитабачного» пікету під стінами Міносвіти побився з прихильником Дмитра Табачника Віктором Вороніним. Суд залишив відкритою кримінальну справу за статтею 296, частиною 2 Кримінального кодексу — «Хуліганство, вчинене групою осіб».

Напали на 51–річного журналіста телеканалу «Приват–ТБ–Дніпро» 12 квітня. Борис Брагінський після 19–ї години вийшов із будинку по Набережній імені Леніна, де розташована телекомпанія, підійшов до свого авто, і, вкинувши на сидіння сумку, швидко попрямував через дорогу до супермаркету. Повернувшись хвилин за двадцять, помітив, що до нього хтось швидко наближається. Ледь встиг розгледіти «зле незнайоме обличчя», як посипалися удари. Нападник збив Брагінського на землю і далі бив уже ногами. Як стверджує Борис Володимирович, падаючи, він устиг натягнути на голову куртку, яка захистила від ударів.

Невдовзі, якщо Верховна Рада погодиться, українці платитимуть менші податки на прибуток та на додану вартість, а також полегшає податковий тягар для представників малого та середнього бізнесу. Такі ідеї містяться у програмі соціально–економічного розвитку країни на нинішній рік, яку вчора презентували у Кабміні. Перший віце–прем’єр Андрій Клюєв скромно назвав програму антикризовою і пообіцяв, що завдяки їй за вісім місяців, що залишилися до нового року, ВВП України зросте на 3,7%, сільське господарство — на 2,4%, а промисловість — на цілих 5,3 відсотка. Щоправда, з яких джерел уряд братиме кошти, аби, встановлюючи нові пільги, закрити величезну бюджетну «дірку», влада так і не пояснила.

Учора під стінами Національної телекомпанії України зібрався театралізований мітинг. Зо три десятки людей, організованих ВО «Свобода», взявши на озброєння заклик «СОС! Арфуш», вимагали звільнити з посади заступника директора НТКУ Валіда Арфуша. На думку присутніх, ця людина не відповідає займаній посаді як спеціаліст і, безумовно, дискредитує державного мовника своїми антиукраїнськими поглядами. Дісталося і шефові Арфуша Єгору Бенкендорфу, який, власне, і привів Валіда в НТКУ.