Справжня благодійність не повинна бути показною — це твердження загальновідоме. Тобто якщо розголос від добрих справ випереджає самі добрі справи, це вже робота на публіку, а не допомога стражденним. Зірка світової поп–сцени Шакіра — якраз із тих, хто займається доброчинністю для людей, а не для піару. Лише днями її проголосили послом доброї волі ООН з питань голоду — і це при тому, що голосиста колумбійка вже багато років допомагає дітлахам із бідних сімей у різних країнах.

Не кожна сімейна пара зберігає міцні безхмарні стосунки, якщо в одного з членів подружжя — метеоризм, або, якщо простіше, схильність до пукання. Особливо відчутною ця проблема є в ліжку, а надто — вночі, коли людина спить і не може контролювати свій «злий дух». Учитель з американського міста Денвер Френсіс Біббуа пропонує «реальне вирішення цієї реальної проблеми» — спеціальну ковдру на основі матеріалу з частками активованого вугілля.

— Вікторе Федоровичу, а вас не турбує, що Тимошенко закликала оголосити вам імпічмент?

— Ну, щиро кажучи, перші тридцять разів я трохи хвилювався...

Усі пам’ятають вислів: «Хліб та вода — козацька їда». Проте такий аскетизм у поборників свободи і незалежності, що свого часу опинилися за порогами Дніпра, був не завжди. Козацька трапеза часто включала більший набір страв — із борошна, круп, виловленої риби та упольованих звірів. Саламаха, тетеря — це архаїчні назви уже архаїчних страв часів козацтва. Душенина, печеня — те, що ми взяли з кулінарної спадщини предків, але назвали по–сучасному. У часи козацтва на Січі, зрозуміло, куховарили тільки чоловіки. Крім кашоварів, у тих «відомчих їдальнях» працювали пшономиї, різники, пекарі, хлібодари і навіть салотовки — умільці, що добре вміли товкти солоне свиняче сало для каші й галушок.

Найкращий період, коли можна смакувати раками з вітчизняних водоймищ, — травень, червень та липень. Отже, саме час дізнатися, як цих членистоногих краще приготувати. До речі, їли цей делікатес українці здавна.

Помпезне святкування 65–ї річниці Перемоги в Росії було затьмарене трагедією: в ніч із суботи на неділю на шахті в Кемеровській області, що на півдні Сибіру, загинули шахтарі. Станом на вчора кількість жертв налічувала щонайменше 47 осіб, але ця цифра, швидше за все, не остаточна. На місці катастрофи працюють понад 500 рятувальників, які також уже зазнали значних утрат.

Минулий понеділок в Іраку став найбільш кривавим днем із початку року. Внаслідок серії терактів, які пролунали в кількох містах країни, включно зі столицею Багдадом, загинуло щонайменше 119 осіб. Поранених — кілька сотень.

Екологія Мексиканської затоки й надалі потерпає від витоку нафти, яка б’є на глибині 1500 метрів зі свердловини, «оголеної» внаслідок руйнації нафтовидобувної платформи «Діпвотер хорайзон». Спроба компанії «Брітіш петролеум» «надягти» на три потужні джерела витоку нафти «заглушку», здійснена цими вихідними, виявилася невдалою. Коли в суботу стотонний саркофаг таки вдалося опустити на дно, то з’ясувалося, що подальше перекачування нафти, яка накопичується під його куполом, є неможливою, оскільки поверхню конструкції покриває так званий метановий лід — кристалічна субстанція, яка складається з частинок метану та води. Цей «лід» забив верхні отвори для відкачування нафти.