На польських зимових курортах незабаром запровадять «сухий закон». Депутати Сейму (парламенту) Польщі збираються заборонити лижникам виїздити на трасу «під градусом». На думку заступника голови парламентської комісії з адміністрації та внутрішніх справ, депутата від правлячої партії «Громадянська платформа» Пьотра ван дер Когена, нові законодавчі правила сприятимуть більшій безпеці відпочивальників — як тих, хто раніше мав звичку перед спуском перехилити чарку, так і тих, хто траплявся на їхньому шляху. Досі не надто тверезі лижники залишалися безкарними навіть у тих випадках, коли ставали винуватцями нещасних випадків, нагадує газета «Жечпосполита».

Московський патріархат із розмахом відзначив 75–річний ювілей блаженнійшого митрополита Володимира (Сабодана). Після вручення державних нагород (у тому числі російських) та офіційних привітань, владиці і його гостям влаштували розкішне застілля в модному серед нардепів ресторані готелю «Київ». На свято до митрополита, як і передбачалося, завітали представники помісних церков 14 країн і московський патріарх Кирил, який прибув до України напередодні, — загалом до ста гостей. А спокій церковної еліти охороняли сотні правоохоронців.

За кілька останніх років українці почали виявляти неабияку цікавість до національних традицій, народного мистецтва, етнографічного одягу. Можливо, це відбулось під впливом численних етнофестивалів та різноманітних заходів. Слово «етно» стало привабливим префіксом із присмаком теплих рук майстра та домашнього бабусиного затишку. Це часто ручна робота, цікавий і зручний крій або просто можливість торкнутись до живої, не синтетичної фактури.

«Глухота» нової влади до злочину голодового геноциду, тим паче заперечення перед світовим співтовариством факту злочину, стали одним із стимулів для широкої громадськості ініціювати заходи національної пам’яті. Цьогоріч уперше за останню «п’ятирічку» в останню суботу листопада не планується державних пам’ятних заходів. Адже до скорботної дати лишається кілька днів, а про заходи керівництва досі не оголошено. Тоді як у минулі роки різноманітні пам’ятні заходи починалися заздалегідь, а план вшанування жертв злочинного режиму вивішували на офіційному сайті Президента. У столиці й областях діяли виставки, відбувалися презентації книжок і покази фільмів. Школярам проводили Урок пам’яті, де була змога обговорити з учителем не лише страхітливі історії з життя своїх родин, а й причини і наслідки продуманого злочину над найбільш економічно незалежною верствою нації. У стародавньому соборі святої Софії в День пам’яті відбувався міжконфесійний поминальний молебень за участі Президента, Прем’єр–міністра, урядовців та народних депутатів. А потім представники усіх областей України несли до меморіалу горнята зі свічками, колосочками і калиною. На великій площі дорослі й діти запалювали свічки, переживаючи незбагненне єднання душ «мертвих, живих і ще не народжених».

Усі попередні роки ініціатором і організатором пам’ятних заходів виступав політичний блок «Наша Україна». Утім історична пам’ять народу набагато ширша, ніж може вмістити навіть найбільш патріотична політична сила. Можливо, тому в рік 77–х роковин Голодомору створено громадський оргкомітет, до якого увійшли відомі науковці й громадські діячі, представники різних партій, об’єднань і рухів. За запевненнями, вони всі готові потерпіти і не використовувати під час загальнонародних меморіальних заходів політичної символіки своїх угруповань.

Наші чиновники щодня мудрують над єдиною проблемою: як би ще «нагріти» на зайву гривню українського трударя. У нетрях нашого пенсійного законодавства розібратися звичайному громадянинові зовсім не просто — цим сповна користуються чиновники, придумуючи нові формули для обрахунку пенсій. Ось і виходить парадоксальна «справедливість»: чим більше і важче працюєш, тим меншу можеш одержати пенсію.

«УМ» продовжує викривати таємничі правила пенсійного нарахування. І про деякі з них дізнаємося зі звернень наших читачів. Так, нещодавно нам стала відома цікава норма: якщо людина свого часу отримувала допомогу з безробіття, то за цей період заробіток для обчислення пенсії враховують у розмірі... 0 гривень. А відтак її пенсія може схуднути на кількасот гривень.

Виявляється, навіть автори Податкового кодексу мають проблеми з державними поборами, хоч і наполегливо закликають простих українців справно сплачувати всі податки. А тим часом підприємство, яке належить главі Держкомпідприємництва Михайлу Бродському, активному поборнику Податкового кодексу, вже два роки не сплачує внески до Пенсійного фонду. Товариство з обмеженою відповідальністю «Черкаський деревообробний комбінат» опинилося у списку найбільших боржників у Черкасах, бо винне Пенсійному фонду понад 2,5 мільйона гривень.

У контексті всеукраїнського спротиву прийняттю нового Податкового кодексу в автора цих рядків виникла низка запитань до генерального директора регіонального фонду підтримки підприємництва по Запорізькій області Володимира Малого. Піднявши 23 листопада слухавку замість керівника, його секретарка висловила припущення, що «Володимира Миколайовича не буде тиждень. А там — взагалі не знаю, що воно і як...».

Близько півсотні пасажирів — громадяни України, Туреччини та Казахстану — кілька днів чекали на відліт до України. Їхній рейс «Стамбул—Харків» лоукостової турецької авіакомпанії Pegasus Airlines, що мав вилетіти 19 листопада, постійно переносили. За словами постраждалих людей, представники авіакомпанії посилалися на погану погоду, хоча інші рейси аеропорту обслуговували в робочому порядку. «19 листопада в офісі авіакомпанії працювали три людини, які погано розуміли, коли до них зверталися англійською, і нічого не відповідали на запитання пасажирів, — розповіла «УМ» одна з постраждалих пасажирів, журналіст Віра Маковій. — З’ясувалося, що рейс затримується через погану погоду». Дійсно, 20 та 21 листопада густий туман паралізував роботу Харківського аеропорту. Втім уже в понеділок аеропорт відновив роботу.

Сказати, що у Львові отця–ректора знають чи люблять — не сказати нічого. І хоча за рівнем упізнаваності він поступається поп–дівам чи мітинговим «королям», але Борис Гудзяк непомітно став одним із символів духовного відродження новітньої України — не совдепівської і не ультра–націоналістичної. З одного боку, він згуртовує тих, кому не байдуже слово правди і науки, а з іншого — намагається впроваджувати в суспільство християнські цінності. А от на весь світ прославився Борис Гудзяк після провальної спроби «підписання» працівниками СБУ. Щонайприкріше, вимагали «лояльності», певно, у всіх львівських ректорів, але Гудзяк був єдиним, хто наважився піддати цю справу публічного роз­голосу. Очевидно, саме завдяки тому і вдалося оборонити студентів перед масованими атаками яструбів Валерія Хорошковського, який під тиском світової громадськості був змушений перепрошувати за своїх недбалих оперів.