Нещодавно у Києві відбулася презентація ІІ сезону Дитячого національного конкурсу «Я козацького Роду». Конкурс організував Дитячий табір «Козацька фортеця». Згідно з правилами першого року конкурсу, учасникам пропонували написати легенди про козаків свого краю, дослідити родоводи чи назви місцевостей. Із надісланих робіт організатори відібрали кілька десятків найкращих та упорядкували їх у «Книгу козацьких легенд». Діти надіслали не лише легенди, а й малюнки, тож ними проілюстрували книгу. За словами голови оргкомітету конкурсу Володимира Шерстюка, ідея конкурсу виникла, коли малеча біля вечірньої таборової ватри взялася розповідати легенди про козаків. «Зазвичай, більшість учасників конкурсу змагаються, «хто краще переповість Яворницького», але завжди є й такі, що діляться самобутніми легендами, які почули від дідів та батьків, — каже пан Шерстюк. — Ми зрозуміли, що в народі досі живуть спогади про героїчне минуле, і що вони можуть загубитися, якщо їх не зібрати та не зафіксувати. Результатом першого року конкурсу стали понад 500 листів з усіх регіонів України, що показало єдність нашого народу та зацікавленість козацькою тематикою».

Виконавський жанр імпровізації, який існував за часів Й. С. Баха, Ф. Ліста, С. Рахманінова, М. Реґера, В. Ґоровиця, у сьогоднішньому культурно–мистецькому просторі є досить рідкісним явищем. Класична імпровізація дедалі більше набуває статусу елітарного музикування, аніж «концертування» на широкий загал. Колишня вихованка КССМШ імені М.Лисенка (клас І. Ліпатової), випускниця Київської консерваторії (клас професора В. Козлова), Вищої школи музики та аспірантури у Мюнхені (клас професора Е. Вірсаладзе) Даша Неболюбова як музикант та імпровізатор–педагог є унікальною у своєму роді. Володіючи блискучою піаністичною технікою, майстерністю інтерпретації, досконалим знанням усіх існуючих музичних стилів, жанрів і форм, вона здатна творити в реальному часі новонароджені композиції в дусі різноманітних епох, композиторських стилів (від середньовічних анонімів до теперішніх постмінімалістів, включаючи також Й. Баха, Ф. Моцарта, Л. Бетховена, Ф. Шопена, Ф. Ліста, С. Рахманінова, С. Прокоф’єва, К. Дебюссі, Е. Саті та інших) і навіть імпровізації з техно.

Цього року домінантою майстер–класів стали винятково методичні поради і практичні навички, які втілювалися в індивідуальних учнівських імпровізаціях та спільному творенні композицій з Дашею Неболюбовою в складі дуету, терцету, квартету, перетворивши виступи останнього на своєрідний jam session. Репертуарний діапазон був досить широким: від середньовічної музики, барочної поліфонії, класико–романтичної фактури та чуттєвих фонем російських композиторів ХІХ—ХХ століття — аж до відтворення репетитивної техніки в дусі Д. Адамса та Ф. Гласса.

Як відомо, саме на Тернопільщині знаходиться третина всіх старовинних замків та фортець України. На жаль, частина з них уже давно перетворилась на руїни, які навряд чи можна відреставрувати. Тож обласна влада вирішила терміново рятувати ті, які збереглися найкраще, вибравши дванадцять — зокрема, історичні споруди у Вишнівці, Микулинцях, Скалаті, Чорткові, Теребовлі, Язлівці.

Уже дев’ять місяців місцева влада не може вирішити питання з місцем розташування 1–ї підстанції «Швидкої допомоги» Миколаєва, в штаті якої працює 104 людини. Нагадаємо, 19 лютого цього року підстанцію в екстреному порядку евакуювали через загрозу обвалу будівлі. Співробітників 1–ї підстанції «розквартирували» по всьому місту, а всі медпрепарати та обладнання звезли в будівлю Центральної станції «Швидкої допомоги»... в конференц–зал на третьому поверсі. Планувалося, що на правах бомжів медики пробудуть місяць–другий. Однак лікарі й нині «сидять на валізах». Бо, по–перше, з’ясувалося, що примiщення Миколаївської лікарні №2 ремонту не підлягає, а по–друге, перейматися проблемами медиків–«бомжів» ніхто не поспішає.

...На початку фільму хлопчик представляється: його звати Гвідо, йому одинадцять років. А далі починається історія. Гвідо схожий на дівчинку. І з дитинства йому хотілося гратися в ляльки, носити сукні — бути дівчинкою. Звичайно, у школу він ходить одягнений, як хлопчик, — мама боїться, що його дражнитимуть. Утім, цього боїться й він сам. А от на день народження до подружок Гвідо одягається по–дівчачому. І ми стаємо свідками цих гостин, де йому цілком комфортно, а дівчатка зовсім не акцентують, що він не такий, як усі. Гвідо розуміє: таких, як він, — один на тисячу. Але вже знає, що коли виросте, два роки має прожити, як дівчина, аби отримати право на операцію зі зміни статі. Про це йому розповіла мама. Він навіть ім’я собі обрав. Тому наприкінці фільму знов представляється: «Мені одинадцять років, мене звати Ніна».

Між Ізраїлем і Туреччиною визріває черговий конфлікт. Цього разу з приводу художнього пригодницького фільму під назвою «Долина вовків: Палестина» (Kurtlar Vadisi Filistin), на створення якого турецьких кінематографістів надихнула трагічна історія з нападом ізраїльської армії на «Флотилію свободи». Нагадаємо, у травні ізраїльські військові атакували караван із чотирьох кораблів, який віз гуманітарну допомогу населенню Сектора Газа. Під час цього нападу загинуло дев’ятеро пропалестинських активістів із Туреччини.

Більшість вкладників філії «Полтавська обласна» кредитної спілки «Спілка пенсіонерів України» познайомилася зі згаданою кредитівкою завдяки «однойменній» політичній партії. Саме тій, керівником якої донедавна був колишній заступник голови Одеської облради, власник великого авторинку Фелікс Петросян (у травні він помер, і з серпня Партію пенсіонерів України очолює Амрам Петросян). Попри нав’язливу рекламу перед парламентськими виборами 2006 року, партія повз Верховну Раду тоді «пролетіла». Набагато успішнішою мала стати одна з головних «фішок» ППУ — обіцянки постійної фінансової підтримки стареньких через започатковану в тому ж таки 2006 році «рідну» кредитну спілку. Полтавські ветерани добре пам’ятають, як голова обласної організації партії Артур Овакімян агітував їх вступати в обидві структури одразу. Про небачені раніше вигоди «кричали» й рекламні буклети. Чим обернеться та «замануха» для багатьох пенсіонерів, останні не могли навіть уявити...

Сьома частина кіносаги про Гаррі Поттера побила рекорд касових зборів за перший уїк–енд прокату. За даними спеціалізованого сайту Boxofficemojo.com, від прем’єри до неділі юний чарівник у пошуках «Смертельних реліквій» зібрав по всій планеті $394,02 млн. Це на 13 млн. доларів більше, ніж попередній рекордсмен — «Людина–павук–3». Тобто компанія «Уорнер бразерз» уже з самого початку «відбила» всі кошти, вкладені у створення картини, — 150 млн. фунтів.

Точна вага кілограма залежить від кваліфікації й досвіду працівника торгівлі.