Уперше з 1995 року, відколи Україна увійшла до Ради Європи, наша держава очолила керівний орган цієї організації — Комітет міністрів. Учора в Стамбулі міністр закордонних справ Туреччини (яка головувала в КМ РЄ з листопада минулого року) Ахмет Давутоглу передав повноваження голови своєму українському колезі Костянтинові Грищенку. На те, щоб довести і Раді, і всій Європі нашу вірність європейським стандартам і спроможність їх підтримувати та розвивати, в України є півроку. У листопаді естафету перейме Велика Британія (головування в Комітеті міністрів Ради Європи відбувається за англійською абеткою, тож після Ukraine іде United Kingdom).

21 лютого Президент Віктор Янукович видав указ «Про підтримку ініціативи щодо створення Конституційної асамблеї», почавши чергову конституційну реформу. Таке рішення Януковича було очікуваним, адже на відкритті сесії Верховної Ради 1 лютого Президент заявив: «Поступово від реформи влади ми перейдемо до реформ усієї політичної системи, застосувавши механізм Конституційної асамблеї. Але всьому свій час». І «цей час» настав дуже швидко.

Президентський указ — документ iз багатьма невідомими. Він не дає відповіді на найголовніші питання: про масштаби конституційної реформи, мету та способи її проведення. Ані «ініціатор» створення Конституційної асамблеї Леонід Кравчук, ані Віктор Янукович не поінформували суспільство про те, що саме не задовольняє їх у чинній Конституції, які положення потрібно змінити. «Гра втемну» створює як дуже широкі рамки для обговорення конституційної реформи, так і безмежний простір для здогадок та спекуляцій.

У засіках Батьківщини «мертвим вантажем» завалялося близько двох мільярдів доларів — така орієнтовна вартість недобудованого ракетного крейсера «Україна». Утримання судна, що дісталося нам у спадок від колишнього СРСР, щорічно обходиться Україні майже в 2 мільйони гривень. Наші чиновники вже понад десять років мріють про його продаж: міняються президенти, час біжить уперед, а крейсер тим часом повільно, але впевнено перетворюється на купу металобрухту...

Перший півфінал «Євробачення» від 10 травня мав незначний успіх серед українців — на відміну від сьогоднішньої трансляції, коли в другому півфіналі виступить наша Міка Ньютон. Ті ж, хто у вівторок усе ж прилипли до блакитного екрана, стали свідками конфузу, що може перерости у черговий скандал на Першому національному: ведучий Тимур Мірошніченко необачно випустив у ефір нецензурну лайку, свідчить сайт «Дуся». Сьогодні, сподіваємося, все буде коректніше, оскільки національний ефір має відповідати амплуа України в Німеччині, а воно у нас там — янгольське.

Шоколад у звичному для нас вигляді — у плитках і солодкий молочний, а не гіркий, з’явився лише у 1875 році. А різноманітні цукерки — ще пізніше. Смак–легенда, оповитий романтикою, що надихав ще ацтеків (вважали напій з какао–бобів афродізіаком), галантних джентльменів, промисловців і митців. Але що конкретного ми знаємо про шоколад як кулінарний продукт?

Якщо ви хочете прожити день з новими відчуттями, поекспериментуйте зі спеціями і додатками до звичайної кави.

Цинамон і касія. Переважно все, що продається у нас під назвою «кориця» — це касія. Родичка цинамону, відрізняється ціною, грубішою шкірою, не таким ніжним ароматом та властивістю гірчити після теплової обробки. Тому якщо ви додаєте касію у каву, не варіть її, а покладіть у вже готовий напій.

Професор Ярослав Голобородько написав, що Галина Пагутяк «входить до числа найсамобутніших і найутаємниченіших мислителів новітньої літературної доби» («Елізіум. Інкорпорація стратоґем». — Х.: Фоліо, 2009). От тільки пояснив цей гаданий ексклюзив вельми туманно. А тут саме вийшла остання книжка письменниці — «Зачаровані музиканти» (К.: Ярославів Вал, 2010), де в анотації сказано, що це вищий творчий злет нашої авторки.

Традиційно — вже вдев’яте — найбільший у Східній Європі фестиваль ковальського мистецтва відбувся під час святкування дня Івано–Франківська за тра­диційно дощової (цьогоріч ще й дуже холодної) погоди. Проте примхи небесної канцелярії не завадили ковалям із понад двадцяти країн світу продемонструвати на майдані Шептицького, який упродовж трьох вихідних днів перетворився на велику кузню, свій високий клас, а численним глядачам, серед яких було й чимало туристів, — його оцінити. Майстри грілися, махаючи молотами, поціновувачі ж їхнього таланту знаходили блаженне тепло біля горнів із розпеченим вугіллям.

Якщо хочете постояти в центрі України, то вам треба приїхати на Черкащину, в місто Шпола. Там, на повороті до села Мар’янівка, на трасі Сміла—Шпола нині встановили новий архітектурний монумент географічного центру України (автор проекту — черкаський архітектор Анатолій Петренко).