Хоч у виступі начальника тернопільського обласного управління освіти Івана Запорожана на прес–конференції за підсумками навчального року і вистачало оптимістичних ноток (для прикладу — факт про те, що випускників цьогоріч буде менше лише на 18 процентів, тим часом як у багатьох інших регіонах — на всі 40), загальна картина все одно виявилась маловтішною. І передусім це стосується сільських шкіл, де катастрофічно меншає учнів. Тож п’ять навчальних закладів у різних районах з цієї причини вже закрито. Тривожна ситуація і в багатьох інших освітніх закладах.

Студенти Донецька, Львова, Рівного, Дніпропетровська, Луганська, Тернополя, Житомира, Луцька та інших міст України сьогодні о 14:00 вийдуть на вулиці й пікетуватимуть провладні установи. Зокрема в Києві молодь у зазначений час вирушить iз протестом від верхнього виходу станції метро «Хрещатик» до адміністрації Президента та Кабінету Міністрів. Головна вимога організаторів акції — громадянського руху «Відсіч», незалежної студентської профспілки «Пряма дія», ВМГО «Фундація регіональних ініціатив», ВМГО «Українська асоціація студентського самоврядування» та Ініціативної групи викладачів Києво–Могилянської академії — не допустити реєстрації в парламенті проекту нового Закону України «Про вищу освіту» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту.

На Львівщині почали притягати до кримінальної відповідальності за масові заворушення у День Перемоги. «Свободівці» б’ють на сполох і кажуть про початок репресій — у львівському СІЗО перебувають троє депутатів від цієї політичної сили, а батька одного з депутатів навіть етапують iз Росії.

За свідченнями мешканців села Пшеничники, розташованого у південно–східній околиці міста Тисмениця, перед початком Другої світової війни енкаведисти неодноразово привозили сюди вантажівками і закопували в полі тіла страчених, а деколи й живих людей. Як з’ясували згодом судмедексперти, це були бранці Станіславської, Тисменицької та Тлумацької тюрем НКВС. Коли торік з ініціативи Івано–Франківського обласного товариства «Меморіал» тут почалися розкопки, на глибині 20—70 сантиметрів відкрилися скелетовані останки. Тоді вдалося викопати кістки та черепи, які належали щонайменше 170 закатованим жертвам сталінських репресій. Кожна четверта з них була дитиною...

Окрім основної «ксиви» заступника голови президентської адміністрації, 53–річний мешканець придністровського села Петрилів, яке найбільше постраждало від сумнозвісної повені 2008 року, мав ще «чудодійні» з гербовими печатками повноваження радника глави держави та представника благодійного фонду. Пiд час затримання самозванець узагалі ошелешив оперативників посвідченням співробітника Служби зовнішньої розвідки СБУ. І лише кваліфіковані експерти без особливих труднощів з’ясували, що весь «джентльменський» набір документів петрилівського шахрая — майстерно виконані підробки.

Надзвичайна пригода трапилася в районному центрі Христинівка Черкаської області. Із центрального парку міста люди подзвонили рятувальникам і повідомили, що з дна тамтешнього громадського туалету про допомогу волає людина.

Учора по обіді Генеральний прокурор Віктор Пшонка в екстреному порядку зібрав у себе на вулиці Різницькій провідних послів країн ЄС. Напередодні ввечері з ними ж зустрічалася Юлія Тимошенко. На обох «круглих столах» ішлося про одне й те саме — пояснення останніх дій прокуратури щодо Тимошенко і Юрія Луценка, знакових діячів української опозиції. Як і під час політичного протистояння 2004 року, нині багато залежить від того, як до розвитку подій в Україні поставиться Європа. Тож ГПУ виправдовує перед Євросоюзом свої репресивні кроки проти лідерів БЮТ і «Народної самооборони». А Юлія Тимошенко доносить до західних партнерів України своє бачення скрути. «Моя зустріч із європослами була присвячена формуванню шляхів виходу України зі «стабільної» ситуації авторитаризму та клептократії. Виходи є», — пояснила Леді Ю напередодні у своєму «Твіттері».

Учора вихід особисто для неї знайшовся. Хоча пані Юлія була дуже близька до другого за останні десять років потрапляння за ґрати...

Цьогорічної весни Україна посіяла без переможних реляцій, але під супровід продуктових скандалів. Тому головні питання, що виникають за підсумками весняної аграрної кампанії, — яким буде врожай, а отже, чи вдасться восени уникнути дефіциту окремих продуктів і якими будуть ціни на продовольство? Експерти переконані: нестачі продуктів наша країна, найімовірніше, уникне. Але кінцевому споживачеві, тобто нам із вами, від цього легше не стане: подешевшання того, що вже злетіло в ціні, не станеться. А зростання собівартості польових робіт і тенденція світових ринків, навпаки, штовхатимуть ціни вгору.

Наприкінці минулого тижня уповноважене журі на чолі з головним архітектором столиці Сергієм Целовальником нарешті отримало результати конкурсу проектів, у яких пропонували бачення майбутньої консервації та музеєфікації залишків церкви Богородиці (Десятинної). Утім слово «нарешті» навряд чи ставить крапки над усіма «і». Адже проектів виявилося все одно два, і вони взаємовиключні! Як повідомив «УМ» голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Олександр Бригинець, «голосували 14 із 15 членів журі, єдиний відсутній написав лист iз проханням доручити його голосування іншій людині, але лічильна комісія не дозволила цього; тож однакову кількість голосів набрали два проекти–концепції». Перший передбачає накриття фундаменту склом і єдину невеличку капличку біля Пейзажної алеї (автор Андрій Миргородський), інший — розроблений, за свідченням Бригинця, працівницею Лаври Ольгою Кругляк — будівництво величезного середньовічного храму. Сама ідея звести тут храм цілковито не відповідає назві конкурсу — «консервація та музеєфікація території». Утім окремі члени журі заплющили на це очі.